Постанова 4857 № 1.380.2019.005060

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Коморний О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005060 пров. № СК-А/857/1742/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б. представника апелянта: Рапіти О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005060 за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району до Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ : 03.10.2019р. Заступник військового прокурора Західного регіону України який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся в суд із позовом до Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення XXV сесії VII скликання Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 11.06.2019р. № 819 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету № 14 від 23.05.2017р.». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Військовий прокурор Західного регіону України який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Представник апелянта Рапіта О.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених. 10.02.2021р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника третьої особи ОСОБА_1 , адвоката Саницького А.І. про відкладення розгляду справи у зв`язку з захворюванням та надана довідка про результат аналізу № 76 від 01.02.2021 р. на « Ag-covid-19». При цьому, колегія суддів не приймає до уваги вказану довідку, оскільки видана вона на прізвище Савицький А. а не Саницький А. який є представником третьої особи в даній справі. ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, ч.3 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 23.05.2017р. Виконавчий комітет Лозинської сільської ради прийняв рішення №14 в п.3 якого вирішено, за територією, на якій розміщені будівлі єдиного майнового комплексу військового містечка №39 (розташовані за межами с. Дубровиця Яворівського району Львівської області), затверджено наступну назву: Львівська область Яворівський район Лозинська сільська рада урочище «Майданне». (а.с.11). В п.3 додатку до вказаного рішення зазначено: Львівська область Яворівський район Лозинська сільська рада урочище «Майданне». Рішенням XXV сесії VII скликання Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 11.06.2019р. № 819 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету № 14 від 23.05.2017р.» внесено зміни у рішення Виконавчого комітету №14 від 23.05.2017р. «Про присвоєння поштової адреси нерухомому майну військового містечка розташованого за межами населених пунктів Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області», а саме: - п.3 рішення вважати недійсним; - п.3 додатку до рішення вважати недійсним та залишити за територією, на якій розташовані будівлі єдиного майнового комплексу військового містечка №39 (розташованого за межами села Дубровиця) назву «Майдан» (а.с.12). ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Із змісту ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видно, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Зокрема, аналогічні положення закріплені у ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, відповідно до якої головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Таким чином, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В главі 2 розділу ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений вичерпний перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед яких не передбачено повноважень щодо присвоєння поштової адреси нерухомому майну. Системний аналіз ст.ст. 26,37,43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дають підстави для висновків, що питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна на місцевому рівні, місцевими радами, законодавцем розглядаються в рамках повноважень місцевих рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою. Тобто, виконавчий комітет лише готує і вносить на розгляд ради відповідне питання щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна на місцевому рівні, проте, не вирішує його самостійно без делегування на те відповідних повноважень органу місцевого самоврядування. Згідно п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що приймаючи рішення №14 від 23.05.2017р. Виконавчий комітет Лозинської сільської ради перевищив свої повноваження та прийняв рішення з питання яке не відноситься до його компетенції, а тому суб`єкт владних повноважень в особі Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області приймаючи Рішення XXV сесії VII скликання від 11.06.2019р. №819 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету №14 від 23.05.2017р.» діяв в межах повноважень та у спосіб визначених законами та Конституцією України. Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що 19.03.2018р. державний реєстратор Яворівської районної ради державної адміністрації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вніс інформацію про власника на нерухоме майно, а саме поштову адресу та назву урочища, а саме держава в особі Міністерства оборони України а тому п.3 рішення Виконавчого комітету Лозинської сільської ради від 23.05.2017р. № 14 вичерпав свою дію фактом виконання і не може бути скасований та змінений Лозинською сільською радою виходячи з наступного. Аналізуючи Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009р. у справі № 1-9\2009р. колегія суддів дійшла висновків, що Рішення Виконавчого комітету Лозинської сільської ради від 23.2017р. №14 «Про присвоєння поштової адреси нерухомому майну військового містечка», яким затверджено назву та присвоєно поштову адресу не є актом одноразового застосування та не вичерпав свою дію. Оскільки, назва і поштова адреса має багаторазове застосування, а тому сільська рада правомірно скасувала акт виконавчого органу шляхом визнання недійсним окремих положень, яке не відповідає законам та Конституції України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовує і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005060 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя В.Я. Макарик Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 22.02.2021р.