Постанова 4855 № 620/2646/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2646/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне №1" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне №1" з позовом до Державної податкової служби України (відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (відповідач 2), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Чернігівській області (Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області) №1648632/37887186 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.05.2020 №1; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.05.2020 №1 складену позивачем, датою її фактичного подання. Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що зупинення реєстрації податкової накладної від 19.05.2020 №1 із підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, є протиправним, оскільки позивач є виробником, а не покупцем товару - кукурудзи, і одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до п.1 Критеріїв ризиковості, є неможливим. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує доводи аналогічні тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, посилається на норми чинного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, а саме: Податкового кодексу України та Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" та разом з цим зауважує, що зупинення та відмова у реєстрації податкової накладної здійснені правомірно, позаяк у таблиці даних були відсутні зазначені коди товарів згідно УКТ ЗЕД, а за наслідками розгляду наданих документів було встановлено їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію, оскільки вказані документи визнано такими, що складені з порушенням законодавства та встановлено, що позивач заподіяний у розповсюдженні та використанні ймовірного схемного податкового кредиту, а також неодноразово доводився ДПС України для відпрацювання як платник, заподіяний у схемах ухилення від оподаткування в категорії «вигодотранспортуючого» суб`єкта. З огляду на зазначене, апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки було прийнято при не повному з`ясуванні всіх обставин справи . Разом з цим, апелянт вважає, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. є неспівмірним зі складністю даної справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права. За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року - без змін. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Праця Стольне №1" - сільськогосподарське підприємство, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 17.10.2011. Основним видом економічної діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Зазначене підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Товариство щорічно обробляє значні посівні площі та вирощує на ній сільськогосподарську продукцію. Підтвердженням зазначеного є форма державного статистичного спостереження № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду". В 2020 році Товариство засіяло кукурудзу на 984,33 га орендованих сільськогосподарських угіддях, що підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур № 4-сг (річний). Відповідно до Договору від 12.05.2020 №ПЛТ-Ф-174, укладеного позивачем із ТОВ "Кернел-Трейд", позивач продав сільськогосподарську продукцію, яка буде вирощена ним у 2020 році, а саме врожаю кукурудзи 2020 року. З метою забезпечення виконання зазначеного договору, між сторонами був укладений Договір застави майбутнього врожаю. Так, сторони домовилися, що позивач продасть покупцю 3666 тон кукурудзи на загальну вартість 5499000,00 грн, в т.ч. ПДВ 916500,00 грн. Відповідно до п.3.1.1 Договору поставки, попередня загальна вартість товару зараховується на рахунок постачальника в якості попередньої оплати за поставку товару. Після підписання сторонами договору поставки, позивачем був виписаний рахунок від 18.05.2020 №22 на всю суму попередньої оплати, яка згідно платіжного доручення від 19.05.2020 №1110972 була сплачена контрагентом. В результаті вказаної операції позивачем 19.05.2020 було виписано податкову накладну №1, яку було подано до ДПС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Цього ж дня позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки "коди УКТЗЕД/ДКПП товару 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перервищус величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здйснення операцій", та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач направив повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів, щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, в якому надано пояснення та додатково подано договір поставки від 12.05.2020, рахунок на оплату від 18.05.2020 №22, платіжне доручення від 19.05.2020 та виписку із картки рахунку 6811, підтверджуючу надходження коштів на рахунок. 18.06.2020 було винесено Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1648632/37887186, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної в ЄДПН з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково вказано, що позивач задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту. Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог (в оскаржуваній апелянтом частині), суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрацї податкової накладної №1 від 19.05.2020 із підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019. № 1165, є протиправним. При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем надавались до контролюючого органу всі документи, що підтверджують той факт, що позивач є саме виробником товару - кукурудзи та обсяг постачання товару не дорівнює та не перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.05.2020 №1 є протиправним та підлягає скасуванню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим і пропорційним до предмету спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 4000,00 грн., що підлягає стягненню солідарно з обох відповідачів по справі. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246). У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних стала відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Так, Постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема: 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Відповідно до п. І Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. З аналізу зазначеного критерію вбачається, що про ризиковість здійснення операцій свідчить саме одночасна наявність таких факторів як: відсутність товару, зазначеного в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. З матеріалів справи вбачається, що у квитанції відповідачем зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У свою чергу, позивач, скористався своїм правом та направив контролюючому органу письмові пояснення та копії документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За приписами п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Отже, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про надання платником податку документів складених з порушенням законодавства без конкретизації переліку таких документів. При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначення контролюючим органом у додатковій інформації "Задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту" не є конкретним переліком документів, складених із порушенням законодавства. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації спірних податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. У свою чергу, колегія суддів зауважує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних. При цьому, судом першої інстанції було вірно вказано, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Разом з цим, колегія суддів наголошує, що оскаржуване рішення, повинно було містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів. Не наведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень. Крім того, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача 1 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. Щодо задоволених судом першої інстанції вимог про стягнення з відповідача 1 на користь позивача витрат на правову допомогу розмірі 2000,00 грн., то колегія суддів зазначає, що апелянтом не виконано передбаченого ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язку та не доведено суду неспівмірності вказаного розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу з розглядом даної справи. Натомість наявні у матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції докази свідчать дають підстави для висновку про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій частині. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що вказані в апеляційній скарзі доводи контролюючого органу не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович