Постанова 4805 № 290/732/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №290/732/20 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М.В. Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі цивільну справу №290/732/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Ковальчука В.М. у смт. Романові, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 .Просила стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000 грн. щомісячно, до досягнення донькою повноліття. Позов обґрунтовувала тим, що з 19 вересня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . Сімейні відносини не складаються. Із липня 2018 року з відповідачем проживають окремо. Донька проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. ОСОБА_2 відмовляється у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча донька є особою з інвалідністю І групи підгрупи А. Утримання доньки потребує значних коштів для придбання ліків та проведення реабілітації. Відповідач фізично здоровий, працездатний, має постійний дохід та офіційно працевлаштований, не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні, а також інших осіб, які б потребували обов`язкового утримання з його боку. Між ними попередньо досягнута усна домовленість про розмір аліментів в сумі 4 000 грн. щомісячно. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2020 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 800 грн, починаючи з 03 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 4 000 грн щомісячно до повноліття дитини. Зазначає, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, має постійний дохід, інших неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, тому може сплачувати аліменти. Вважає, що суд не взяв до уваги той факт, що на утриманні знаходиться дитина з інвалідністю І групи підгрупи А, яка потребує значних коштів на придбання ліків, проведення реабілітації. Щонайменше тричі на рік дитина потребує стаціонарного лікування, а також амбулаторного лікування чотири рази на рік. Донька не ходить, не розмовляє та вона вимушена купувати постійно підгузки та інші засоби гігієни. На утримання доньки вона витрачає щомісяця 10 000-12 000 грн. Окрім того, не враховано, що на її утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , віком 12 років. Вона не працює, бо змушена доглядати за дитиною-інвалідом. Забезпечити гармонійний розвиток дочки, враховуючи її фізичний та розумовий стан, за рахунок мінімального рекомендованого розміру аліментів не можливо. Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги із додатками одержав 21 січня 2021 року. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження роз`яснено право надати відзив на апеляційну скаргу та строки подання. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, суд вважав за необхідне визначити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в сумі 1 800 грн щомісячно, що забезпечить паритет сторін. Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно з вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 липня по 1 грудня 2020 року становить 1 859 гривень, а з 01 грудня 2020 року по 01 липня 2021 року складає 1 921 грн. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України). Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10). Довідкою Романівської селищної ради від 27 липня 2020 року №1484 підтверджується, що на утриманні ОСОБА_1 знаходяться дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12). ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивач отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда у розмірі 2 673 грн (а.с. 11). Витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не включений до переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Натомість статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Визначаючи розмір аліментів на утримання дітей, слід враховувати загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку. ОСОБА_2 у жодний спосіб не спростував твердження позивача про те, що є фізично здоровим, працездатним, інших дітей чи осіб на утриманні не має, офіційно працевлаштований. До апеляційної скарги позивачем додано виписки з медичної карти, витяги з історії хвороби та індивідуальну програму реабілітації ОСОБА_4 , що підтверджує, окрім звичайних витрат на дитину відповідного віку, необхідність проходження амбулаторного лікування та проведення реабілітаційних заходів, що пов`язані із хворобливим станом здоров`я дитини. При цьому, саме на батьків покладається забезпечення таких умов дітям до досягнення ними віку вісімнадцяти років. Дочка ОСОБА_3 проживає з матір`ю, потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим позивач не працює та основний тягар утримання припадає на неї. Крім того на її утриманні перебуває ще малолітній син. Разом з тим, позивач не надала докази, що на утримання доньки щомісяця витрачає 10 000 12 000 грн. Із огляду на зазначене вище апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що в даному випадку твердий розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 може бути вищим за мінімальний рекомендований розмір аліментів, встановлений законом. Приймаючи до уваги те, що дитина є особою із інвалідністю та має особливі потреби, пов`язані із тим, що вона сама самостійно не ходить та не розмовляє, потребує постійного стороннього догляду матері, яка у зв`язку із цим не може працювати, а тому щомісячний розмір аліментів слід збільшити до 3 000 грн, оскільки саме такий розмір, ураховуючи також державну соціальну допомогу, буде відповідати найвищим інтересам доньки (3 000 + 2 673). У решті рішення залишається без змін. Одночасно суд роз`яснює, що у зв`язку із хворобою доньки ОСОБА_1 не позбавлена права в порядку норм ст. 185 СК України також звернутися до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину у разі, якщо розмір витрат покриватися не буде. Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є, зокрема, справи про стягнення аліментів (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст.367-368,374,376,381-382,384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Романівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2020 року змінити, збільшивши розмір аліментів з 1 800 грн до 3 000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуюча Судді: