Постанова 4824 № 359/8272/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/749/2021 Справа 359/8272/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., за участю секретаря Богдан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного судусправу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Яковлєвої Л.В. в м. Бориспіль 23 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, - в с т а н о в и в : В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову, посилаючись на те, що 23 липня 2008 року ним на підставі договору купівлі-продажу набуто право власності на квартиру АДРЕСА_1 . 03 жовтня 2020 року до житла заявника намагалися проникнути невідомі особи, які представилися працівниками АТ «Універсал Банк» і повідомили, що дана квартира відтепер належить на праві власності банку і що заявник повинен негайно звільнити помешкання, оскільки квартира виставлена на продаж; на підтвердження своїх слів ними надано лист ДП «СЕТАМ» від 06 серпня 2020 року, зі змісту якого вбачалося, що квартира реалізується шляхом проведення електронних торгів як предмет іпотеки. В той же день, тобто 03 жовтня 2020 року, заявник перевірив інформацію щодо своєї квартири з Державного реєстру речових прав, з якого дізнався, що 28 вересня 2020 року квартира була зареєстрована за банком на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, цю реєстрацію провів державний реєстратор приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дідок В.В. Вказує, що на даний час на платформі онлайн-оголошень банком розміщено оголошення про терміновий продаж квартири заявника з зазначенням її технічних характеристик та фотознімків. Заявник вважає, що його у незаконний спосіб позбавлено права власності на квартиру, а тому прийняв рішення звернутися до відповідачів з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації права власності на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1 , спірна квартира є єдиним його житлом. На підставі вищевикладеного просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонити АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам перешкоджати ОСОБА_1 та членам його сім`ї вільно користуватися квартирою АДРЕСА_1 ; заборонити АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, а саме входження в спірну квартиру представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб, вселення та реєстрацію представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб (постійно чи тимчасово) за адресою АДРЕСА_2 до набрання рішенням законної сили. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено, накладено арешт на квартиру за вказаною адресою, заборонено представникам АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам перешкоджати ОСОБА_1 та членам його сім`ї вільно користуватися квартирою АДРЕСА_1 ; заборонено представникам АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, а саме входження в спірну квартиру представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб, вселення та реєстрацію представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб (постійно чи тимчасово) за адресою АДРЕСА_2 до набрання рішенням законної сили. АТ «Універсал Банк», не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що ОСОБА_1 21 листопада 2020 року було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Позовними вимогами ОСОБА_1 є визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дідок В.В. від 28 вересня 2020 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Універсал Банк», скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за вказаною адресою за АТ «Універсал Банк». В даному випадку подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову є неспівмірною з заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просить скасувати реєстраційні дії реєстратора, а в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на квартиру, заборонити банку вчиняти певні дії, що в свою чергу взагалі не перешкоджає виконанню ймовірного позитивного рішення, оскільки наслідком скасування реєстрації є лише виключення запису про таку реєстрацію. Таким чином, навіть у випадку задоволення позову будуть скасовані лише реєстраційні дії реєстратора. Вказував, що судом не звернуто уваги на те, що заявником не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі його задоволення. Зазначив, що заявником введено суд в оману, оскільки квартира, яка є предметом забезпечення позову, не є єдиним житлом ОСОБА_1 і за ним на праві власності зареєстровано також ⅓ частину квартири АДРЕСА_3 і саме цю адресу заявник вказує в заяві про забезпечення позову як його місце реєстрації. Вважав недостовірним доказ у вигляді фотознімків з онлайн платформи «ОЛХ», оскільки на підставі таких доказів неможливо встановити дійсні обставини справи, зокрема що саме АТ «Універсал Банк» розмістив оголошення, на яке посилається ОСОБА_1 , про продаж квартири, проте суд першої інстанції не звернув на це уваги. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Посилався на те, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 359/8448/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» та приватного нотаріуса Дідок В.В. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру та скасування запису про державну реєстрацію права власності, судове засідання призначене на 04 березня 2021 року. За вказаним позовом ним оскаржується протиправне набуття АТ «Універсал Банк» права власності на квартиру позивача, судом прийнято від позивача цілий ряд клопотань, зокрема про збільшення позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та витребування у відповідачів документів, на підставі яких набуто право власності на квартиру. Крім того, 14 липня 2015 року Солом`янський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у справі № 760/10692/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, і 18 січня 2021 року Солом`янським районним судом м. Києва за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення призначено склад суду. Також, 25 січня 2021 року Оболонським районним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 756/861/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним, розгляд справи призначено на 15 червня 2021 року. З огляду на вищевикладеного задоволення апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» на ухвалу Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року про забезпечення позову до подання позову до вирішення вищезазначених справ, які взаємопов`язані між собою і залежать один від одного, буде передчасним. До відзиву надано копію ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року в справі № 756/861/21 про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору (а. с. 74), роздруковані з порталу Судової влади України відомості про справу 760/10692/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно яких 18 січня 2021 року зареєстровано заяву про перегляд заочного рішення та призначено склад суду (а. с. 77). Крім того, до апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» подано нові докази, а саме копію позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» та державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Дідок В.В. про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (а. с. 38), копію листа КП КОР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 липня 2020 року (а. с. 39) та копію свідоцтва про право власності на житло від 21 січня 2000 року, згідно якого ОСОБА_1 належить на праві власності ⅓ частина квартири за адресою АДРЕСА_4 (а. с. 40). Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Надані ОСОБА_1 докази в розумінні ч. 3 ст. 367 ЦПК України є новими, однак, враховуючи, що станом на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову в жовтні 2020 року їх не існувало, ОСОБА_1 не міг подати їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому вони приймаються апеляційним судом. Також апеляційний суд враховує, що ухвала про забезпечення позову постановлена судом першої інстанції без повідомлення сторін та у відсутності представника АТ «Універсал Банк», а отже останній не мав об`єктивної можливості надати ці докази до суду першої інстанції, відтак вони приймаються апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Звертаючись до суду з даною заявою про забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 посилався на те, що його у незаконний спосіб позбавлено права власності на квартиру, а тому він має намір звернутися до відповідачів з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. В заяві про забезпечення позову заявник також зазначав, що предмет позову, з яким має намір звернутися до суду заявник щодо оскарження державної реєстрації нерухомого майна, взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду; вказував, що ним обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом вимог, які буде пред`явлено до заінтересованих осіб, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів заявника. Так, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до позбавлення заявника єдиного житла, відчуження майна новим власником, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав заявника шляхом визнання протиправною реєстрації. На підставі вищевикладеного просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонити АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам перешкоджати ОСОБА_1 та членам його сім`ї вільно користуватися квартирою АДРЕСА_1 ; заборонити АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, а саме входження в спірну квартиру представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб, вселення та реєстрацію представника АТ «Універсал Банк» та третіх осіб (постійно чи тимчасово) за адресою АДРЕСА_2 до набрання рішенням законної сили. В матеріалах справи наявні докази, якими заявник доводить підстави для забезпечення позову: копія договору купівлі-продажу квартири від 23 липня 2008 року, на підставі якого ОСОБА_1 придбано квартиру за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 9), копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29 вересня 2008 року (а. с. 10), копія листа ДП «СЕТАМ» від 06 серпня 2020 року про день та час проведення електронних торгів 03 вересня 2020 року, предметом яких є квартира за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 11), копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 жовтня 2020 року, згідно якої 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дідок В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності за АТ «Універсал Банк» на квартиру за адресою АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (а. с. 12), фотознімки з сайту онлайн-оголошень OLX про продаж квартири (а. с. 13). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. На підставі наведеного, враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що з наявних в матеріалах справи доказів та документів встановлено, що з урахуванням співмірності заходів з позовними вимогами, а також того, що невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та порушити права позивача по справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що заява про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк», приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В. про визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (а. с. 32), предметом позову в даній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію про право власності на квартиру та скасування запису про державну реєстрацію права власності. Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Оскільки майно, на яке накладено арешт, як об`єкт цивільних прав не вилучене та не обмежене в обороті, ризик відчуження даного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним. Крім того, відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Отже, предметом позову по даній справі є визнання недійсною державної реєстрації прав і їх обтяжень, і у разі задоволення позову може бути визнане незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на квартиру, на яку судом накладено арешт, за відповідачем АТ «Універсал Банк», а також скасовано реєстраційний запис про право власності АТ «Універсал Банк» на вказану квартиру. З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо правомірності реєстрації за відповідачем АТ «Універсал Банк» права власності на квартиру, належну позивачу, позивач обґрунтовано навів припущення про те, що банк може відчужити на користь третіх осіб квартиру, право власності на яку на даний час зареєстроване за цим відповідачем. Виходячи із аналізу наданих заявником документів та враховуючи наведені вимоги закону, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що із врахуванням предмету спору є обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, і такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування рішення про державну реєстрацію права власності АТ «Універсал Банк» на квартиру. Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки майно відповідача, законність реєстрації права власності на яке є предметом спору, може бути відчужене останнім у будь-який час. Враховуючи наведене, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк», що заявником до заяви про забезпечення позову не було додано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі його задоволення. При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що застосування даного виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Апеляційним судом враховуються висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року в справі № 487/8737/19 щодо співмірності арешту як виду забезпечення позову позовним вимогам про визнання незаконним рішення державного реєстратора, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності. Разом із тим, будь-яких вимог про усунення перешкод в користуванні квартирою ОСОБА_1 заявлено не було, як і в заяві про забезпечення позову не висловлено наміру звернутися з такими вимогами до суду, а отже вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони АТ «Універсал Банк» та іншим особам перешкоджати ОСОБА_1 та членам його сім`ї вільно користуватися квартирою, та у вигляді заборони вчиняти певні дії не є співмірним із заявленими вимогами. Незастосування заходу забезпечення позову в цій справі шляхом заборони відповідачу і третім особам перешкоджати ОСОБА_1 та членам його сім`ї вільно користуватись квартирою, а також заборони відповідачу вчинення будь-яких дій щодо спірної квартири не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, крім того такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. За таких обставин суд першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій відповідачу та третім особам не врахував вимог ЦПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову зі змістом заявлених позовних вимоги, не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права, не зазначив причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, а навів лише необґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення в майбутньому. Таким чином, апеляційний суд частково приймає доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк», що судом першої інстанції невірно оцінено докази, надані заявником, не звернуто увагу на співмірність позовних вимог ОСОБА_1 із заходами забезпечення позову, і постановлено ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом із тим, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в частині введення заявником ОСОБА_1 в оману суд першої інстанції щодо відсутності у нього іншого житла, оскільки дані обставини не мають правового значення в межах розгляду заяви про забезпечення позову. Також апеляційним судом не приймаються доводи апеляційної скарги щодо недостовірності доказу у вигляді фотокопії з сайту оголошень «OLX», оскільки із змісту ухвали суду першої інстанції не вбачається, що заяву про забезпечення позову було задоволено на підставі даного доказу. Виходячи із наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції в частині заборони АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти певні дії із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. В частині накладення арешту на спірну квартиру ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду в частині заборони АТ «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти певні дії, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України - скасуванню, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права, в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, викладені у ній висновки не відповідають обставинам справи, з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року скасувати в частині заборони Акціонерному товариству «Універсал Банк» та будь-яким третім особам вчиняти певні дії та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині. В іншій частині ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 18 лютого 2021 року. Головуючий: Кашперська Т.Ц. Судді: Фінагеєв В.О. Яворський М.А.