Постанова Київський апеляційний суд № 754/17065/20
від 11.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №754/17065/20Головуючий у І інстанції: Грегуль О.В. Провадження №33/824/1037/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Покутнього Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. На дане рішення суду захисник Покутній О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати у зв`язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом в зазначеному у протоколі місці та час. Крім того, матеріали справи не містять направлення водія ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а пояснення свідків, які викладені на заздалегідь надрукованих бланках, не можуть вважатися допустимими доказами. За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Дубіної Ю.І., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 10 листопада 2020 року о 21 год. здійснював керування транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Романа Шухевича, 21 в місті Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який став предметом судового розгляду, ОСОБА_1 в зазначеному місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків. Викладені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є належними і допустимими доказами по справі, а їх присутність під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджується відеозаписом події. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що його дійсно зупинили працівники поліції, проте він почував себе добре, ознак наркотичного сп`яніння у нього не було. З огляду на те, що напередодні він вживав заборонені до вживання речовини шляхом паління і в його організмі могли бути їх залишки, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду ОСОБА_1 в медичній установі не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки від проведення такого огляду він фактично відмовився. За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Покутнього О.М. - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ: Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу захисника Покутнього Олександра Миколайовича - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Мосьондз