Постанова 4824 № 759/13909/15-ц

справа № 759/13909/15-ц головуючий у суді І інстанції Ул`яновська О.В. провадження № 22-ц/824/1293/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 01 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Сержанюка А.С., Слюсар Т.А., за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чиляєвої Ірини Анатоліївни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, - в с т а н о в и в : У вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про скасування судового наказу, у якому просив скасувати судовий наказ виданий Святошинським районним судом міста Києва 15 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 281 грн 75 коп. та судових витрат у розмірі 121 грн 80 коп. Заява обґрунтована тим, що 15 вересня 2015 року Святошинським районним судом міста Києва видано судовий наказ у справі № 759/13909/15-ц за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги. Однак боржник вважав, що судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки між ним та ПАТ «Київенерго» не укладався договір про споживання електричної енергії, а отже боржник не був споживачем енергії у розумінні статті 1 Закону України «Про електроенергетику» та згідно з пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження». Також заявник посилається на те, що у період з 11 травня 1978 року по 13 березня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований як член сім`ї, хоча ніколи в цій квартирі не проживав і відповідно комунальними послугам не користувався. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду. Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявник зазначав, що копію судового наказу не отримував, про судовий наказ дізнався 31 серпня 2020 року при ознайомлені з виконавчим провадженням № 60468392, однак заявником подано заяву про скасування судового наказу на шістнадцятий день після ознайомлення з виконавчим провадженням, з пропуском п`ятнадцятиденного строку для подачі такої заяви. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Чиляєва І.А. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до Святошинського районного суду міста Києва. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи та є такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального права з огляду на таке. ОСОБА_1 дізнався про судовий наказ 31 серпня 2020 року після ознайомлення із виконавчим провадженням № 60468392. З урахуванням положень статті 123 ЦПК України, що перебіг процесуального строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу почався 01 вересня 2020 року та закінчився 15 вересня 2020 року. Заяву про скасування судового наказу подано до Святошинського районного суду міста Києва шляхом направлення рекомендованого листа 15 вересня 2020 року, тобто у межах строків, передбачених статтею 170 ЦПК України. ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», повідомлене належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направило. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 15 вересня 2015 року Святошинським районним судом міста Києва видано судовий наказ за заявою ПАТ «Київенерго», яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 281 грн 75 коп. та судових витрат у розмірі 121 грн 80 коп. (а.с. 20). З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2015 року ПАТ «Київенерго» подало заяву про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 (а.с. 2-17). 15 вересня 2015 року Святошинський районний суд міста Києва видав судовий наказ, згідно з якого стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 281 грн 75 коп. та судові витрати у розмірі 121 грн 80 коп. (а.с. 20). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та довідки з причиною повернення, копія судового наказу Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року ОСОБА_1 не вручена у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 22). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2018 року замінено стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» (а.с. 47). 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника Чиляєву І.А. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 60468392 (а.с. 59). Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу подано через засоби поштового зв`язку 15 вересня 2020 року за трек-номером поштового відправлення 0829201534512, до заяви було приєднано клопотання про поновлення пропущеного строку для скасування судового наказу (а.с. 54-66). Відповідно до положень частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частин 1-3 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 1 статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Відповідно до статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з пов`язано його початок. Відповідно до частин 5, 6 статті 124 ЦПК України, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Колегією апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про судовий наказ 31 серпня 2020 року, отже перебіг процесуального строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу почався 01 вересня 2020 року. Останнім днем для подачі заяви про скасування судового наказу, враховуючи ознайомлення ОСОБА_1 з виконавчим провадженням 31 серпня 2020 року, було 15 вересня 2020 року. Заяву ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв`язку 15 вересня 2020 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подання заяви ОСОБА_1 поза межами строку, визначеного частиною 1 статті 170 ЦПК України. Згідно з частиною 3 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Чиляєвої І.А. підлягає задоволенню, ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чиляєвої Ірини Анатоліївни задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Г.І. Мостова Судді А.С. Сержанюк Т.А. Слюсар