Постанова Київський апеляційний суд № 369/6187/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 369/6187/20 Номер провадження: 33/824/3907/2020 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 28 грудня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пустового М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Пустового М.В. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, 19.05.2020 року близько 12 години 00 хвилин в селі Софіївська Борщагівка на перехресті вулиць Соборна та Зелена, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із застосуванням алкотестеру газоаналізатору Drager ALCOTEST № ARBL 0601, результат позитивний 0,36 % проміле, тест №

161. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пустовий М.В. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020. Скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі пунктів 1 та 6 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 та його захисник не приймали участь у судовому засіданні 20.07.2020 з причин неможливості у вказану дату прибути до суду (про що було заздалегідь повідомлено суд першої інстанції), а про наявність та зміст оскаржуваної постанови їм стало відомо лише 21.08.2020, після отримання її копії захисником Навитанюка В.В. безпосередньо в суді. У поданій апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм діючого законодавства України, а саме - судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не встановлено дійсні обставини справи, не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення, не перевірено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , внаслідок чого було ухвалено незаконне та необґрунтоване судове рішення. Зокрема, як вказує апелянт, при проведенні огляду на стан сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 було запропоновано алкотестер (спеціальний технічний засіб) невідомої моделі без пред`явлення сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що порушує вимоги п. 3 Розділу ІІ Інструкції, і не погоджуючись із результатами обстеження за допомогою спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 вимагав провести його обстеження на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чого працівниками поліції не було зроблено, так як останні, склавши протокол, покинули місце події, тобто, ОСОБА_1 не тільки не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, але і наполягав на ньому. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не було вручено примірник складеного акту огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 10 Розділу ІІ Інструкції та порушено вимоги ст. 256 КУпАП, в частині того, що «при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі», проте, відомостей про це, складений протокол про адміністративне правопорушення, не містить. Також, на думку апелянта, у матеріалах справи відсутні будь-які інші необхідні і достатні докази того, що ОСОБА_1 дійсно перебував у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом 19.05.2020, відмовлявся від проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема, у закладі охорони здоров`я, якими могли б бути, зокрема, відеозаписи з нагрудних камер працівників Національної поліції, їх рапорти, власноручні письмові пояснення свідків події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, проте, будь-які із перелічених вище доказів відсутні. Зазначає апелянт і про те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було розглянуто по суті його клопотання подане до суду 16.07.2020 про закриття провадження у справі, у зв`язку з набранням чинності 01 липня 2020 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22.11.2018 року згідно якого Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пустового М.В., які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; пояснення свідка ОСОБА_2 ; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. По-перше, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі адвоката Пустового М.В., вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає поновленню, оскільки його було пропущено з поважних причин. По-друге, незважаючи на висновок судді про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19 травня 2020 року серії ДПР18 № 431584, суд апеляційної інстанції не може з ним погодитися, з огляду на таке. Як встановлено під час апеляційного розгляду зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 сам по собі не може бути визнано належним та беззаперечним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки під час складання цього протоколу не в повній мірі були дотримані вимоги законодавства, а огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням відомчих інструкцій. Зокрема, відповідно до вимог п. 3 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395) направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103) та відповідно до розробленої на її виконання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735). Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Згідно вимог, передбачених, пунктами 15-20 Розділу ІІІ. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4 до вказаної Інструкції), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Крім того, як прямо передбачено п. 22 Розділу ІІІ. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Незважаючи на вказані вимоги нормативно-правових актів, якими повинен був керуватися поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи щодо ОСОБА_1 не містять беззаперечних даних про те, що ці вимоги були дотримані, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, за формою, передбаченою додатком 4 до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735. Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому наведені результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння із застосуванням алкотестеру DragerARBL № 0602, результат позитивний 0,36 % проміле, тест № 161 також не може служити доказом вини останнього у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, як вбачається зі змісту вказаного Акту, а також протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду на місці зупинки транспортного засобу, проведеного поліцейським, а останній, в порушення наведених вище вимог законодавства, не забезпечив проведення огляду ОСОБА_1 в найближчому закладі охорони здоров`я. Вказані обставини, крім самого ОСОБА_1 , у суді апеляційної інстанції підтвердив свідок ОСОБА_2 , який був одним із свідків у присутності яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складався протокол про адміністративне правопорушення, з пояснень якого встановлено те тільки той факт, що ОСОБА_1 не погодився з результатом його огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а й той факт, що поліцейські не пропонували останньому пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я. Наведені обставини дозволяють зробити висновок про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б дозволили зробити висновок про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам огляд на стан сп`яніння проведено з грубим порушенням порядку, встановленого діючим законодавством. Враховуючи вищенаведені обставини, а також інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді не ґрунтуються на доказах, отриманих у встановленому законом порядку та які не викликають сумнівів у своїй достовірності, а судовий розгляд, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, було проведено без повного, об`єктивного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та її вирішення у відповідності до вимог закону. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Пустового М.В. підлягає задоволенню, а постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року - скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Пустовому М.В.процесуальнийстрок на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пустового М.В. задовольнити. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Лисенко В.В.