Постанова Сумський апеляційний суд № 591/92/21

Справа №591/92/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Капкін О. Б. Номер провадження 33/816/133/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Шумарової О.О. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн., - В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 01.01.2021 року о 12 год. 11 хв. у м. Суми по вул. Лінійна, в районі буд. 15, керував автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», тест №1452 від 01.01.2021 року, який проводився в присутності двох свідків, проба позитивна 0,48 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.01.2021 року, а провадження по справі закрити. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що його транспортний засіб був зупинений незаконно, що ставить під сумнів процедуру оформлення відносно нього адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. На його переконання, огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, оскільки газоаналізатор Алкотест 6810, на його думку, не був дозволений МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення його огляду так як остання повірка/калібрування приладу відбувалася 06.03.2018 року, а мала проводитися кожні 6 місяців. Крім того, зазначає, що сертифікат відповідності приладу та свідоцтво на повірку робочого засобу вимірювальної техніки до протоколу не долучений, а тому вважає, що зазначення в протоколі про наявність в нього 0,48 проміле не може вважатися належним доказом щодо його фактичного стану. Вказує, що 01.01.2021 року не вживав алкогольні напої тому не погодився із показниками Драгера і наполягав на проведенні обстеження в медичному закладі, однак йому було відмовлено. Також зазначає, що свідки були присутні вже після складання протоколу та не вбачали саму процедуру проведення відносно нього тестування та не чули його заперечень щодо проходження обстеження на місці, через що вважає в даному випадку порушення працівником поліції Інструкції від 09.11.2015, в частині огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків. Зазначає, що пояснення в нього не відбиралися, протокол ним не був підписаний, тобто графи протоколу залишилися незаповненими, що на його думку, підтверджує невідповідність протоколу вимогам закону. На переконання апелянта, огляд відносно нього був проведений із порушенням положень ст.266 КУпАП, тому результати тестування не можуть бути використані судом як беззаперечний доказ його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також посилається на те, що судовий розгляд справи не проводився, суд його не опитував, свідки не викликалися, а при його прибуттю до суду у призначений до розгляду час, йому просто була вручена постанова суду. Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи. Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України передбачена у зв`язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за обставин, встановлених судом першої інстанції є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 01 січня 2021 року серії ДПР18 №036460, складеного уповноваженою на те особою у відповідності до вимог закону, з якого вбачається, що 01.01.2020 року о 12 год. 11 хв. у м. Суми по вул. Лінійна, в районі буд. 15, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», тест №1452 від 01.01.2021 року, який проводився в присутності двох свідків, проба позитивна 0,48 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. З даним протоколом про адміністративне правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був ознайомлений, що свідчить його власноручний підпис, копію даного протоколу отримав. При цьому, зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав (а.с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. З якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, за допомогою Alcotest Drager 6810, результати огляду 0,48%. З даними результатами огляду ОСОБА_1 був згоден, що свідчить його власноручний підпис, про що також підтвердили свідки своїми підписами (а.с.3); - результатом тесту Drager Alcotest 6810 №1452 від 01.01.2021 року, з якого вбачається результат 0,48 %, про що ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис (а.с.2); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони зазначили, що 01.01.2021 в їх присутності працівниками поліції було запропоновано водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 на що останній погодився. Результат тесту позитивний 0,48 % проміле. ОСОБА_1 з результатом згоден. Своїми підписами свідки підтвердили, що з їх слів записано вірно, підстав їм не довіряти апеляційний суд не вбачає (а.с. 4, 5); - власноручно написаною ОСОБА_1 розпискою від 01.01.2021 з якої вбачається, що він зобов`язується залишити транспортний засіб Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції та не керувати ним до повного його витверезіння (а.с.6) - повторно дослідженим апеляційним судом додане до матеріалів справи відео з нагрудних камер поліцейських та відеореєстатора (а.с. 9), яке вже виступало предметом дослідження в суді першої інстанції, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який у присутності двох свідків погодився пройти тест на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор Alkotest Drager. З результатом в 0,48 % проміле ОСОБА_1 був згоден, жодних заперечень, щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не зазначав, як і не заявляв жодних вимог на проведення обстеження в медичному закладі. На запитання працівників поліції вказував, що «пив вчора уночі». З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повністю ознайомлений, копію отримав, працівниками поліції у відповідності до закону були роз`ясненні його права та обов`язки та дату і час розгляду справи в суді першої інстанції, про що свідчать власноручні підписи ОСОБА_1 . Відповідно до даного відеозапису ОСОБА_1 самостійно не забажав зазначити свої пояснення у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Всі зазначені докази отримані в передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і підстав їм недовіряти у апеляційного суду немає. При цьому, як слідує з дослідженого відео, ОСОБА_1 жодних зауважень чи незгоди з показами приладу Драгер не висловлював, як не заявляв клопотань щодо освідування його в закладі охорони здоров`я. З огляду на викладене та аналізуючи вказані докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним та беззаперечним. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що його транспортний засіб був зупинений незаконно, що ставить під сумнів процедуру оформлення відносно нього адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, то вказані доводи є необґрунтованими, оскільки по-перше не виключаються наявність вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а по - друге, як вбачається з матеріалів відеофіксації, сам момент зупинки та її причину ОСОБА_1 у працівників поліції не з`ясовував, що вказує на відсутність у нього заперечень стосовно правомірності та законності зупинки його транспортного засобу, а дані доводи апелянта є тільки обраним способом уникнення відповідальності за вчинене. Доводи апелянта, що газоаналізатор Алкотест 6810, не був дозволений МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення його огляду так як остання повірка/калібрування приладу відбувалася 06.03.2018 року, а мала проводитися кожні 6 місяців та відсутність сертифікату відповідності приладу та свідоцтва на повірку робочого засобу вимірювальної техніки у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому вказівка в протоколі про наявність в нього 0,48 проміле не може вважатися належним доказом щодо його фактичного стану є безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 6 до Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6820», «Alcotest 6810», «Alcotest 7410 Plus com», «Алконт 01». В той же час, всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Алкотест 6810» працівниками поліцейським під час виконання своїх службових обов`язків. Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, зокрема Драгер «Алкотест 6810» міжповірочний інтервал приладу становить один рік. Як вбачається з роздрукованого результату приладу Драгер «Алкотест 6810» (а.с.2), за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, останнє калібрування приладу проводилось 15.10.2020 року, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 01.01.2021 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Драгер «Алкотест 6810», відтак підстави для визнання його результатів недійними відсутні. У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, в супереч доводам ОСОБА_1 проведений у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП. Крім іншого, слід зазначити, що у разі наявності яких-небудь сумнівів в законності проведеного огляду, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пред`явити вимоги працівнику поліції надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак таким правом не скористався. Що стосується доводів ОСОБА_1 стосовно того, що 01.01.2021 року він не вживав алкогольні напої тому не погодився із показниками Драгера і наполягав на проведенні обстеження в медичному закладі, однак йому було відмовлено та те, що свідки були присутні вже після складання протоколу та не вбачали саму процедуру проведення відносно нього тестування та не чули його заперечень щодо проходження обстеження на місці є надуманими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом. Так, як вбачається з наявного відеозапису, 01.01.2021 в присутності двох свідків працівниками поліції було запропоновано водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 на що останній погодився. З результатом огляду 0,48 % проміле ОСОБА_1 погодився. Жодних заперечень, щодо показників Драгера та вимогу на проведення обстеження в медичному закладі останній не заявляв. Крім іншого, апеляційний суд наголошує, що обов`язкова участь 2 свідків вимагається лише у випадку коли водій відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 не заперечував про проведення такого огляду то і залучення 2 свідків було б необов`язковим, а вказівка апелянта, що 01.01.2021 року він не вживав алкогольні напої жодним чином не звільняє його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 відповідно до наявного відеозапису особисто на запитання працівника поліції зазначав, що «пив вчора вночі» та на момент проведення огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом в 0,48 % проміле, з яким як зазначено вище ОСОБА_1 був згоден. Також, такими, що суперечать дійсності є доводи апелянта, що пояснення в нього не відбиралися, протокол ним не був підписаний, тобто графи протоколу залишилися незаповненими, а тому протокол не відповідає вимогам закону, оскільки повністю спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 особисто власноручно підписував протокол про адміністративне правопорушення, а в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» сам не забажав нічого вказувати. Доводи ОСОБА_1 , що судовий розгляд справи не проводився, суд його не опитував, свідки не викликалися, а при його прибуттю до суду у призначений до розгляду час, йому просто була вручена постанова суду є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, де свою вину визнав та розкаявся. Жодних клопотань про виклик свідків, як в суді першої інстанції так і при апеляційному перегляді останній не заявляв. Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що справа розглянута з дотриманням вимог КУпАП, судом було забезпечено всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставинам справи в їх сукупності. Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, вмотивованим та законним і не вбачає підстав для його скасування, а тому, повинно бути залишено без зміни, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.