Постанова 4855 № 640/4087/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4087/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «Тегра Україна ЛТД» (далі - позивач або «Тегра Україна ЛТД») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13.08.2020, просило: - визнати бездіяльність Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка виражається у невчиненні дій, спрямованих на повернення на поточний рахунок Позивача (ІВАН НОМЕР_1 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 516 426 (два мільйони п`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 15 копійок протиправною; - зобов`язати Головне управління державної податкової служби у місті Києві здійснити всі дії, передбачені чинним законодавством України, спрямовані на повернення на поточний рахунок Позивача (ІВАН 0 НОМЕР_2 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 516 426 (два мільйони п`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 15 копійок, в тому числі, але не обмежуючись: - підготувати висновок про повернення з відповідного бюджету на поточний рахунок позивача (ІВАН НОМЕР_1 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 516 426 (два мільйони п`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 15 копійок; - подати висновок про повернення з відповідного бюджету на поточний рахунок позивача (ІВАН 0А813808050000000026008439422, в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 516 426 (два мільйони п`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 15 копійок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; - застосувати до Головного управління державної податкової служби у місті Києві засоби судового контролю, а саме: зобов`язати Головне управління державної податкової служби у місті Києві подати звіт про виконання судового рішення, встановити Головному управління державної податкової служби у місті Києві строк для подання звіт про виконання судового рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом протиправно не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань, у зв`язку із тим, що за позивачем обліковується сума надмірно сплачених коштів в розмірі 2 516 426,15 грн. з податку на прибуток, що підлягають поверненню позивачу з відповідного бюджету згідно зі статтею 43 Податкового кодексу України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «Тегра Україна ЛТД» як юридична особа зареєстроване 28.07.1997 (номер запису: 10701200000009873), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно витягу з інтегрованої картки платника податків - «Тегра Україна ЛТД» станом на 31.12.2019 у нього обліковується переплата у розмірі 2 516 426,15 грн. Судом першої інстанції встановлено, що зазначена переплата виникла за наслідками подання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток, у яких задекларовано зменшення податку на прибуток за попередній звітній період, зокрема: 05.05.2016 «Тегра Україна ЛТД» було подано податкову декларацію з податку на прибуток з додатками за І квартал 2016 року, у якій сума податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 декларації) становить 2 530 608,00 грн., яка відображена в інтегрованій картці за платежем 85 11020300 55 20.05.2016 за кодом операції

179. У поданій 09.08.2016 «Тегра Україна ЛТД» податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року (наростаючим підсумком) у ряд.19 звітності відображена сума податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду, з мінусом 408 798,00 грн., облікована в інтегрованій картці 19.08.2016 за кодом операції 17А зі знаком «мінус» 408 798,00 грн. У поданій 09.11.2016 «Тегра Україна ЛТД» податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року (наростаючим підсумком), з врахуванням уточнюючого розрахунку направленого до контролюючого органу 16.11.2016, у ряд.19 звітності відображена сума податку на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, з мінусом 756 197,00 грн., облікована в інтегрованій картці 19 листопада 2016 року за кодом операції 17А зі знаком «мінус» 756 197,00 грн. 09.02.2017 «Тегра Україна ЛТД» було направлено підсумкову декларацію з податку на прибуток (наростаючим підсумком) за 2016 календарний (звітний, податковий) рік, у ряд.19 якої відображена сума податку на прибуток зі знаком мінус у розмірі 1 369 399,00 грн., яка облікована в інтегрованій картці 19.02.2017 за кодом операції 17Е зі знаком «мінус» 1 369 99,00 грн. Суми податкових зобов`язань з податку на прибуток, які в інтегрованій картці платника податків обліковуються як надміру сплачені грошові зобов`язання, були перераховані позивачем до Державного бюджету України на загальну суму 2 532 182,00 грн., згідно платіжних доручень від 11.03.2015 № 8108 на суму 495 500,00 грн., від 28.04.2015 № 8712 на суму 5 670,00 грн., від 18.05.2016 № 13939 на суму 5 000,00 грн., від 20.05.2016 № 13963 на суму 1 894 005,00 грн., від 29.06.2016 № 14423 на суму 132 007,00 грн. 29.01.2020 «Тегра Україна ЛТД» звернулося із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою №22/01 від 28.01.2020 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 2 516 426,15 грн. 04.02.2020 Головне управлінням ДПС у м. Києві листом № 20419/10/26-15-04-04-11 повідомило, що переплата з податку на прибуток в сумі 2 516 426,15, що виникла в результаті зменшення по декларації потребує підтвердження визначення "надміру сплачені грошові зобов`язання", що можливо здійснити під час проведення контрольно-перевірочних заходів. Крім того, в листі зазначено, що переплата в сумі 1 137 517,57 грн. виникла понад 1095 днів, а повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток, що перевищує строки визначені ст. 102 Податкового кодексу є неможливим. Не погоджуючись з бездіяльністю контролюючого органу щодо повернення надміру сплачених коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що право на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань виникло у позивача саме після подання підсумкової податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Пунктом 43.1. ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3.ст.43 Податкового кодексу України). Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Згідно п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Відповідно до вимог п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок №1146). Пунктом 5 Порядку № 1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Згідно пункту 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку. Пунктами 9 та 11 вказаного Порядку передбачено, що орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання. На підставі отриманих висновків, відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що умовами для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань є: 1) подання платником заяви у довільній формі з обов`язковим зазначенням суми і виду помилково та/або надміру сплаченого платежу, напряму або напрямів перерахування коштів, що повертаються; 2) подання такої заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; 3) відсутність податкового боргу; 4) наявність переплати з відповідного платежу. Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, сплачені «Тегра Україна ЛТД» суми податку на прибуток у розмірі 2 516 426,15 грн. станом на час звернення до відповідача із заявою про повернення помилково/надміру сплачених коштів і на час відмови відповідача у їх поверненні обліковувались в інтегрованій картці позивача як переплата, що свідчить про відсутність у позивача на час звернення із заявою податкового боргу. В свою чергу, відповідачем у порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку № 1146 висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготовлено та не подано відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Колегія суддів звертає увагу, що ухваленню відповідного висновку (про повернення надміру сплачених коштів) має передувати перевірка поданої платником заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, яка, в розумінні податкового законодавства, не є податковою перевіркою в значенні статті 75 Податкового кодексу України. Відтак, подання позивачем однієї заяви є достатньою підставою для вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань. Зазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі №826/16004/17. Однак, на час розгляду справи відповідачем висновок щодо повернення надмірно сплачених сум грошового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток не підготовлений. Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження податкового органу щодо пропуску позивачем 1095-денного строку на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, виходячи з наступного. Відповідно до вимог п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Пунктом 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Відповідно до вимог п. 46.3 ст. 46 Податкового кодексу України якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається. Згідно позиції Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 826/3490/18 право на повернення переплати виникає після подання підсумкової податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Лише після подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств сплачені авансові внески отримали статус надміру сплачених грошових зобов`язань. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань виникло у позивача саме після подання підсумкової податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Як вбачається з матеріалів справи, переплата податку на прибуток підприємств у «Тегра Україна ЛТД» на загальну суму 2 516 426,15 грн. утворилася 09.02.2017, за наслідками подання 09.02.2017 підсумкової (наростаючим підсумком) податкової декларації за звітний податковий період 2016 рік. Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація за звітний податковий період 2016 рік подана позивачем 09.02.2017 та прийнята податковим органом 09.02.2017, а із заявою про повернення надміру сплачених коштів позивач звернувся до контролюючого органу 29.01.2020, тобто в межах строку 1095 днів. Відповідно до вимог абзацу першого п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова Повний текст постанови складено « 22 » лютого 2021 року.