Постанова 4852 № 160/1273/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/1273/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Сліпець Н.Є.) у справі №160/1273/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 31.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Слов`янський базар звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0001010504 від 08.01.2020 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код в ЄДРПОУ 43145015, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) в частині нарахування грошового зобов`язання за платежем орендна плата за землю за період з 01.01.2017 року по 20.06.2018 року: за податковим зобов`язанням у сумі 745191,96грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 186 297,99 грн. В обґрунтування позовних вимог щодо протиправності рішення відповідача, зазначено наступне, що позивачем було здійснено сум грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2017 та 2018 роки на підставі відомостей (витягу) Державного земельного кадастру, а застосування відомостей про Кф-2,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає коду цільового призначення 03.07, може мати місце лише з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру, а саме після 20.06.2018р., коли такі відомості і були внесені. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач як користувач земельної ділянки, має обов`язок вносити плату за користування землею, утім останньою невірно розраховано розмір орендної плати, у зв`язку з чим контролюючим органом у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб. Скаржник наголошує, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі чинного витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та відповідає вимогам закону. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. Сторони повідомлені про день та час розгляду справи. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Підтримав доводи відзиву. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 23.06.2008 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янський базар (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,5691га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 1 (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:093:0014. Відповідно до п. 1.2 Договору цільове використання земельної ділянки згідно з УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність). У період з 28.11.2019р. по 04.12.2019р. податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський базар з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ Слов`янський базар на підставі укладеного договору оренди землі від 23.06.2008 р., загальною площею 1,5691га (кадастровий номер - 1210100000:06:093:0014) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт №14518/04-36-05-04/30619472 від 05.12.2019 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 , п. 286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 1,5691га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Центральний район, вул. Курчатова, 1 (кадастровий номер - 1210100000:06:093:0014), за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на суму 1 012 336,22грн. Висновки перевіряючих ґрунтуються на витягах від 15.07.2019 року №1507-4532 та від 07.06.2019 року №0104-1647 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0001010504 від 08.01.2020 р., згідно з яким ТОВ Слов`янський базар збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1 265 420,28грн., з яких: 1 012 336,22грн. за податковими зобов`язаннями та 253 084,06грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Саме застосування контролюючим органом нормативної грошової оцінки, яка визначена у Витягах від 15.07.2019 року №1507-4532 та від 07.06.2019 року №0104-1647 і стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Позивач не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи спірні відносини та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність застосування контролюючим органом під час розрахунку орендної плати за земельну ділянку за 2017рік та по 20.06.2018р. нормативно грошової оцінки, зазначеної у витязі, який сформовано у 2019 році, та, як наслідок, збільшення податкового зобов`язання на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач при поданні податкової звітності використовував також витяг отриманий в ДЗК в якому містилась інформація станом на дату його формування, а інші показники, щодо коефіцієнту цільового використання, то така інформація була внесена до відомостей 20.06.2018р., а отже не могла бути використана товариством раніше. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Спірним у справі є повнота нарахування позивачем плати за землю, а також правомірність застосування інформації визначеної у витягах Держгеокадастру отримано станом на час проведення перевірки. Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. За приписами п.288.2 ст.288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України). Пунктом 286.2 ст.286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до п. 287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель). Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. З огляду на положення наведених норм права, суд першої інстанції правильно виходив з того, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем була обчислена плата за землю, у тому числі уточнення податкової звітності, відповідно до інформації зазначеної у витягах Держгеокадастру. (а.с. 17-22) Відповідно до ч.3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Підпунктом 14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20, ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. З огляду на положення наведених норм права, суд першої інстанції правильно зазначив те, що платник податку не має впливу на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності. Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем була обчислена плата за землю, у тому числі уточнення податкової звітності, відповідно до інформації зазначеної у витягах Держгеокадастру, на час подання такої звітності, у відповідності до норм ПК України. У спірному випадку відповідачем не заперечувалась визначення позивачем розміру орендної плати на час подання податкової звітності, з урахуванням тих Витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які йому видавалися уповноваженим органом Держгеокадастру. Проте, під час перевірки відповідачем були використані витяги від 15.07.2019 року №1507-4532 та від 07.06.2019 року №0104-1647 з іншою інформацією. Щодо вказаних витягах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі не могли бути використані позивачем під час визначення податкових зобов`язань, оскільки на час їх визначення, його не існувало, а згідно інформації Відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 24.12.2019 р. №28-4-0.38-2085/107-19, 21.06.2018 року , що саме з 21.06.2018р. до Державного земельного кадастру були внесені зміни до відомостей щодо коду виду цільового призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) з кадастровим номером 1210100000:06:093:0014 03.07 для будівництва та обслуговування будівель, споруд про Кф - 2,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає коду цільового призначення 03.07, та їх використання можливе лише з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:093:0014 (м. Дніпро, вул. Курчатова, 1), тобто з 21.06.2018 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставним та необґрунтованим використання контролюючим органом, при розрахунку орендної плати, витягів від 15.07.2019 року №1507-4532 та від 07.06.2019 року №0104-1647 для нарахування грошового зобов`язання за період з 01.01.2017 по 20.06.2018р. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №160/1273/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 22 лютого 2021 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак