Постанова 4851 № 480/1369/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 р.Справа № 480/1369/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, повний текст складено 16.07.20 року по справі № 480/1369/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині , зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Токарівський пісок") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі та текстом також відповідач, Держгеонадр України), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби геології та надр України від 21.02.2020 за № 61 про скасування Наказу Державної служби геології та надр України від 05.09.2019 за № 330 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки, що знаходиться у Сумському районі Сумської області, у зв`язку з несплатою збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами у визначений термін Порядком, та про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки, що знаходиться у Сумському районі Сумської області; - зобов`язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної служби геології та надр України від 21.02.2020 за № 61 «Про прийняття рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами». Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути питання щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України судовий збір у сумі 2102,00 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Державна служба геології та надр України оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосування норм матеріального та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач викладає обставини справи та наводить норми, зазначені у відзиві на позовну заяву. Зазначає про протиріччя висновків суду першої інстанції з огляду на той факт, що юридичним наслідком задоволення вимоги про скасування Наказу від 21.02.2020 за № 61 є чинність Наказу від 05.09.2019 за № 330, відповідно до якого прийнято рішення надати позивачу спеціальний дозвіл, а отже, задоволення вимоги про повторний розгляд питання про надання спеціального дозволу фактично ставить під сумнів чинність Наказу від 05.09.2019 за №

330. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У додаткових пояснення у справі позивач звертає увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 16.05.2019 у справі № 818/600/17 та надає її текст, роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 07.10.2014 за № 27793955, від 07.10.2014 за № 27786340, від 07.10.2014 за № 27744022, від 08.10.2014 за № 27804025, від 08.10.2014 за № 27805086, від 18.10.2014 за № 28292670 ТОВ "Токарівський пісок" є власником шести земельних ділянок, розташованих на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, всього загальною площею 11,6 га. Цільове призначення таких земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. Згідно зі Статутом позивача, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, одним із основних видів економічної діяльності товариства є добування піску, гравію, глин і каоліну (код згідно КВЕД - 08.12). 03.03.2016 до Держгеонадр України надійшла заява ТОВ "Токарівський пісок" № 01-03/1 від 01.03.2016 про отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами. Однак, на підставі п. 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 за № 615 (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про надання дозволу на користування надрами від 11.03.2016) (далі за текстом - Порядок), подані документи повернуто листом № 12117/13/12-16 від 15.07.2016, оскільки за інформацією ДФС України (лист від 22.06.2016 за № 10663/5/99-99-17-02-16) у позивача існував борг зі сплати податків та загальнообов`язкових платежів. Також, у заяві не було зазначено підставу надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. 02.08.2016 позивачем до Держгеонадр України направлено нову заяву № 02-08/1 на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами з усуненням недоліків, вказаних у попередній відповіді. Однак, подані документи повернуто позивачу листом № 22192/13/12-16 від 01.12.2016, оскільки згідно з листом ДФС України від 23.11.2016 за № 20241/5/99- 99-17-02-16, у позивача станом на 01.11.2016 існував борг, а у пояснювальній записці не зазначена потужність підприємства. 19.12.2016 позивачем до Держгеонадр України направлено нову заяву № 19-12/1 на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами, із усуненням недоліків, вказаних у попередній відповіді. Однак, подані документи повернуто листом № 2740/13/12-17 від 07.02.2017, у зв`язку з виявленням нових порушень п. 8 Порядку. Не погоджуючись із вказаними відмовами, позивач у 2017 році звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача видати спеціальний дозвіл. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 818/600/17 позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову відповідача у наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами позивача від 02.08.2016 за № 02-08/1, та зобов`язано прийняти відповідне рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області. У задоволенні інших вимог відмовлено. Вказану постанову оскаржено відповідачем в апеляційному та касаційному порядку, однак, за наслідками перегляду вказаної постанови, апеляційна та касаційна скарга відповідача залишена без задоволення, а вказана постанова - без змін. На виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року Державна служба геології та надр України прийняла Наказ № 330 від 05 вересня 2019 року, яким ТОВ "Токарівський пісок" надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки. Про даний факт ТОВ «Токарівський пісок» Держгеонадр України повідомлено листом від 13.09.2019 за № 19039/01/12-19. Також, цим листом позивача повідомлено про те, що відповідно до пункту 13 Порядку за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374, тобто суб`єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу протягом 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу. У разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. При цьому, комісія з питань надрокористування, що утворена органом з надання дозволу відповідно до пункту 25 цього Порядку, може продовжити строк сплати збору за умови надання суб`єктом господарювання письмового клопотання про продовження строку сплати збору з обов`язковим зазначенням причини, але не більш як 15 календарний днів. 27 вересня 2019 року відповідач отримав лист від позивача, в якому останній повідомляв, що Український державний геологорозвідувальний інститут обрахував йому розмір збору за надання спеціального дозволу та користування надрами в метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області, про що Українським державним геологорозвідувальним інститутом складено інформаційний звіт про надання послуг по договору від 12.05.2016 за № КД 0589-186. Окрім того, у вказаному листі позивач просив надати йому реквізити для сплати збору за надання вказаного вище спеціального дозволу у сумі 11810,00 грн. 11 жовтня 2019 року Держгеонадр України отримано лист-повідомлення від 09 жовтня 2019 року № 107 від позивача, в якому він повідомляв, що сплатив збір розмірі 11810,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами та надав платіжне доручення № 230 від 09 жовтня 2019 року. Листом від 05 листопада 2019 року, № 22296/03/12-19 Держгеонадр України надала відповідь на лист ТОВ «Токарівський пісок» № 103 від 23 вересня 2019 року, в якому повторно повідомила про необхідність звернутися до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області та зазначила, що лише після сплати збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, сплати вартості геологічної інформації та надання Угоди про умови користування надрами, ТОВ «Токарівський пісок» буде надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області. 19 листопада 2019 року на адресу Держгеонадр надійшов лист ТОВ «Токарівський пісок» від 12 листопада 2019 року № 109 (вх. № 21892/02/12-19), в якому позивач просив надати інформацію, коли і де представник ТОВ «Токарівський пісок» зможе отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. 03 грудня 2019 року Державна служба геології та надр України звернулася до Українського державного геологорозвідувального інституту з проханням підтвердити розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску Червоненської-2 ділянки у Сумській області станом на момент надання дозволу. 11 грудня 2019 року на адресу Держгеонадр України надійшла відповідь Українського державного геологорозвідувального інституту, в якій останній повідомив, що на даний час для визначення рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу та користування надрами необхідно виконати повторний розрахунок у зв`язку з тим, що змінилася облікова ставка НБУ. Листом від 17 грудня 2019 року, № 24953/01/12-19 Держгеонадр України повідомила ТОВ «Токарівський пісок» про вищезазначений факт та можливість отримання спеціального дозволу на користування надрами після сплати розміру збору за надання за розрахунком на підставі повторного розрахунку. 08 січня 2020 року на адресу Держгеонадр України надійшов лист ТОВ "Токарівський пісок" № 118 (вх. № 251/02/11-20 від 08.01.2020), в якому позивач зазначав, що на його думку, оскільки інформаційний звіт про надання послуг по договору від 12.05.2016 за № КД 0589-186 складено УкрДГРІ на підставі очікуваних техніко-економічних показників розробки Червоненської-2 ділянки, котрі є складовою пакету документів, за наслідками розгляду яких Держгеонадр україни прийнято Наказ від 05.09.2019 за № 330 про надання ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком на 3 роки на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2017, вважає, що фактично уже ці очікувані техніко-економічні показники розробки Червоненської-2 ділянки визнані судом законними та обґрунтованими, оскільки суд за наслідками розгляду пакету документів, до складу яких увійшли також вищевказані очікувані техніко-економічні показники розробки Червоненської-2 ділянки, фактично зобов`язав відповідача прийняти рішення про надання позивачу спеціальною дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області. Позивач уважає, що зазначені характеристики були предметом дослідження в суді та фактично визнані судом законними та обґрунтованими. У зв`язку з чим, уважає, що при розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами потрібно застосовувати виключно показники розробки ділянки станом на 2016 рік. У такому листі позивач просив видати спеціальний дозвіл на користування надрами на підставі вже сплаченого збору. Проте, у випадку якщо Держгеонадр України відхиляє наведені ТОВ «Токарівський пісок» мотиви, просило надати йому письмовий дозвіл на подання УкрДГРІ оновлених вихідних даних станом на 20.12.2019. 08 січня 2020 року ТОВ «Токарівський пісок» на адресу Держгеонадр України надіслано два примірники Угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення пісків ділянки Червоненьська-2. Листом від 16 січня 2020 року № 770/01/11-20 Державна служба геології та надр України надала відповідь ТОВ «Токарівський пісок» на лист № 118 від 24.12.2020 року. Держгеонадр України повідомила, що позивачу необхідно звернутись до УкрДГРІ для обрахунку розміру збору за надання дозволу. 11 лютого 2020 року на адресу Держгеонадр надійшов лист від ТОВ «Токарівський пісок» № 125 від 07 лютого 2020 року (вх. № 24272/02/11-20), в якому позивач інформував про те, що на виконання вимог листа Держгеонадр від 16 січня 2020 року № 770/01/11-20 за зверненням ТОВ «Токарівський пісок» УкрДГРІ обрахував розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та просив надати рахунок або вказати у відповідному листі банківські реквізити, за якими ТОВ «Токарівський пісок» може сплатити кошти в сумі 23620,00 грн. До вказаного листа додавався інформаційний звіт від 29.01.2020. 21.02.2020 відповідачем прийнято оскаржуваний Наказ № 61 «Про прийняття рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами», відповідно до якого відповідач скасував Наказ Держгеонадр від 05.09.2019 за № 330 в частині надання ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки, що знаходиться у Сумському районі Сумської області у зв`язку з несплатою збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами у визначений Порядком термін. Також, вказаним наказом відмовлено у наданні ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червонепської-2 ділянки, що знаходиться у Сумському районі Сумської області. Листом від 10 березня 2020 року № 4021/01/11-20 Держгеонадра України повідомила ТОВ «Токарівський пісок» про те, що Наказ Держгеонадр № 330 від 05.09.2019 скасовано в частині надання ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки, що знаходиться у Сумському районі Сумської області, у зв`язку з несплатою збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами у визначений Порядком термін. Враховуючи зазначене, Держгеонадра повернула ТОВ «Токарівський пісок» заяву з доданими до неї документами. Не погоджуючись з Наказом відповідача від 21.02.2020 за № 61, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування Наказу Державної служби геології та надр України від 21.02.2020 за № 61 «Про прийняття рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами», суд першої інстанції виходив із його протиправності, оскільки відповідачем не дотримано принцип пропорційності, що передбачений ст. 2 КАС України, зокрема, щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Водночас, застосувавши інститут виходу за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути питання щодо видачі ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Предметом спору у цій справі є право позивача на фактичне отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків, яке знаходиться у залежності від визначення та сплати суми збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами, а саме, чи повинен був позивач робити оновлений розрахунок розміру зазначеного збору у 2019 році, після прийняття Наказу № 330 від 05 вересня 2019 року. Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок). Відповідно до п. п. 3 п. 8 Порядку (в редакції від 16.08.2019), без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення. Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу. Згідно з п. 13 Порядку (в редакції від 16.08.2019) за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374. За надання дозволів без проведення аукціону з метою виконання угод про розподіл продукції справляється збір у розмірі 1 відсотка початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Суб`єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу протягом 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу. У разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а відповідне рішення скасовується. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена органом з питань надання дозволу відповідно до пункту 25 цього Порядку, може продовжити строк сплати збору за умови подання суб`єктом господарювання письмового клопотання про продовження строку сплати збору з обов`язковим зазначенням причини, але не більш як на 15 календарних днів. На виконання зазначеного пункту Порядку, відповідач, як зазначено вище, листом від 13.09.2019 за № 19039/01/12-19 повідомив позивача, що йому необхідно звернутись до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області. Також, повідомлено, що для оформлення спеціального дозволу на користування надрами, підприємству необхідно належним чином підготувати Угоду про умови користування надрами (2 примірники) та подати із супровідним листом до Державної служби геології та надр України для подальшого опрацювання (примірна Угода про умови користування надрами розміщена на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України www.geo.gov.ua); після сплати збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, сплати вартості геологічної інформації та надання Угоди про умови користування надрами ТОВ «Токарівський пісок» буде надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області. Колегія суддів зазначає, що Порядком на момент прийняття Наказу № 330 від 05 вересня 2019 року не врегульовано питання щодо того, чи повинен був позивач у 2019 році робити оновлений інформаційний звіт для визначення розміру збору за надання спеціального дозволу, чи повинен був застосовувати звіт від 2016 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на п. п. 3 п. 8 Порядку, відповідно до якого, на думку позивача, відповідач зобов`язаний був не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу розмістити у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо початкової ціни продажу дозволу, є безпідставним, оскільки дана норма не містить посилання, що вона поширюється на випадки, коли дозвіл надається на виконання рішення суду, як у даному випадку, про що зазначено у Наказі № 330 від 05 вересня 2019 року. Разом з тим, нормативна неврегульованість спірного питання стала підставою для активних дій позивача та відповідача у період з вересня 2019 року по лютий 2020 року, що підтверджується їх перепискою, долученою до матеріалів справи. Так, позивачем вчинялися всі залежні від нього дії для виконання вимог відповідача щодо отримання спірного дозволу, однак, у той момент коли позивачем були виконані вимоги відповідача про здійснення повторного обрахунку спірного збору, відповідач, не зважаючи на обізнаність про вказаний факт (лист отримано відповідачем 11.02.2020), не надаючи наявні у нього реквізити для сплати відповідних коштів, 21.02.2020 прийняв оскаржуваний наказ. Зазначена хронологія дій відповідача вказує на їх непослідовність, у зв`язку з чим і на передчасність прийняття оскаржуваного наказу. Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 457/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Зазначеним вище рішенням Європейського суду також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим. Тобто, слідуючи практиці Європейського суду, самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання договорів недійсними, повернення майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Жовнер проти України" від 29 червня 2004 року, " Меллахер та інші проти Австрії" від 19 грудня 1998 року та "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року, визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи. При цьому, у змісті рішення у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний Наказ Державної служби геології та надр України від 21.02.2020 за № 61 «Про прийняття рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами» прийнято протиправно, оскільки суб`єктом владних повноважень не дотримано принцип пропорційності, що передбачений ст. 2 КАС України, зокрема, щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Як убачається із матеріалів справи, на час звернення позивача із вимогою про зобов`язання Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки, такий дозвіл відповідачем не надано, оскільки Держгеонадр України на вимогу позивача так і не були надані реквізити для сплати збору за надання дозволу, у зв`язку з чим він залишається несплаченим. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо видачі ТОВ «Токарівський пісок» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області строком дії на 3 роки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених обставин справи. Посилання відповідача на протиріччя висновків суду першої інстанції з огляду на те, що юридичним наслідком задоволення вимоги про скасування Наказу від 21.02.2020 за № 61 є чинність Наказу від 05.09.2019 за № 330, відповідно до якого прийнято рішення надати позивачу спеціальний дозвіл, а отже, задоволення вимоги про повторний розгляд питання про надання спеціального дозволу фактично ставить під сумнів чинність Наказу від 05.09.2019 за № 330, колегія суддів не бере до уваги, оскільки таке суперечить твердженню самого ж відповідача, зазначеному в його листі від 17.12.2019 за № 24953/01/12-19 про те, що спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Червоненської-2 ділянки у Сумській області буде надано позивачу після сплати розміру збору за надання за розрахунком на підставі повторного розрахунку. Відповідно до приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції, зокрема, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року по справі № 480/1369/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 22.02.2021 року