Постанова Одеський апеляційний суд № 520/19425/19

Номер провадження: 22-ц/813/3124/21 Номер справи місцевого суду: 520/19425/19 Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.02.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В., з участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2020 року про забезпечення позову, постановленупід головуванням судді Пендюри Л.О., - в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Під час розгляду справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067, площею 0,1513 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «Fiat Scudo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , із забороною їх відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначила, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2020 року, відповідач оформив на себе вказану спірну земельну ділянку, яку 04.09.2019 року він подарував своєму батькові ОСОБА_3 . Оскільки, відповідач незаконно відчужує майно, позивачка просила про накладення арешту. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2020 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена частково. Накладений арешт на земельну ділянку площею 0,1513 га, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 . В іншій частині клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль «Fiat Scudo» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, зняти арешт з земельної ділянки, посилаючись на порушення норм процесуального права. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом було накладено арешт на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідач від імені свого померлого батька, який не мав відношення до справи про поділ майна подружжя оспорює ухвалу суду, вважає, що суд першої інстанції постановив законну ухвалу про накладення арешту, так як відповідач здійснив незаконне відчуження земельної ділянки. Сторони про розгляд справи на 17 лютого 2021 року були сповіщені належним чином (а.с. 102-103, 106-107). Від ОСОБА_2 до Одеського апеляційного суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з розглядом справ апеляційним судом у письмовому провадженні без присутності сторін по справі (а.с. 118-119). Вирішуючи питання про слухання справи у відсутності учасників справи, колегія суддів залишає заяву про відкладення розгляду справи без задоволення, з наступних підстав. У відповідності до Розпорядження голови Одеського апеляційного суду №12 від 16.10.2020 року (зі змінами) тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не було запроваджено змін до ст.371 ЦПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги. ОСОБА_2 з клопотанням про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи ст. 212 ЦПК України, не зверталася. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, з урахуванням строку перебування справи у провадженні суду, а саме липня 2020 року, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Враховуючи, те, що жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, в т.ч. і поза межами суду, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників, на підставі наявних у справі доказів. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (19 лютого 2021 року). Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що предметом позову є земельна ділянка, яка була відчужена відповідачем в період знаходження справи в суді щодо поділу вказаної земельної ділянки та іншого майна, тому суд наклав арешт на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,1513 га, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067. Проте з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, щоу серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Під час розгляду справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067, площею 0,1513 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 та автомобіль «FiatScudo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , із забороною їх відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначила, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2020 року, відповідач оформив на себе вказану спірну земельну ділянку, яку 04.09.2019 року він подарував своєму батькові ОСОБА_3 . Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Частиною 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірна земельна ділянка площею 0,1513 га, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №862251, виданого 04.11.2005 року Біляївським районним відділом земельних ресурсів, 04.09.2019 року була відчужена ОСОБА_3 на підставі договору дарування, серія та номер: 651, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезик В.А., про що 04.09.2019 року ним було внесено відповідні відомості до державного реєстру, номер запису про право власності: 33073937, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2020 року Тобто, суд застосувавши заходи забезпечення позову, не звернув увагу на те, що спір виник між подружжям стосовно спільного майна, та спірна земельна ділянка належить ОСОБА_3 , який не є відповідачем у вказаній справі та до участі у справі судом залучений не був, будь-яких позовних вимог стосовно договору не заявлено. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначив про те, що ОСОБА_3 , який є його батьком помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, апеляційний суд вважає, що при вжитті заходів забезпечення даного позову, судом першої інстанції не було взято співмірність заявлених вимог, а також судом не прийнято до уваги належність та знаходження майна у відповідача (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). За таких підстав, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1513 га, кадастровий номер: 5121056800:02:001:0067, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права. Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2020 року скасувати. Прийняти постанову. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 19 лютого 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ Т.В. Цюра