Постанова 4806 № 308/3348/20

Справа № 308/3348/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17.02.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенка І.І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення про порушення митних правил № 33/4806/920/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25. 06. 2020. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 470 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Із протоколу про порушення митних правил № 0377/30500/20 від 05. 03. 2020 та постанови судді від 25. 06. 2020 вбачається, що 05. 03. 2020 о 23 год. 41 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» з України митного посту «Малий Березний» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» з номерним знаком України НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , в якості пасажира в даному транспортному засобі їхав громадянин України ОСОБА_1 , який прямував у приватних справах із України в Польщу. До митного контролю водій автомобіля громадянин України ОСОБА_4 подав технічний паспорт автомобіля та паспорти пасажирів для виїзду за кордон. Громадянин України ОСОБА_1 до митного контролю подав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 15. 03. 2018 о 23 год. 18 хв., через митний пост «Мостиська», пункт пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «FORD FOCUS», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 . -2- У своєму поясненні громадянин України ОСОБА_1 підтвердив факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі митної території України вчасно, у зв`язку із тим, що легковий автомобіль марки «FORD», моделі «FOCUS», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 , знаходиться у несправному стані за місцем проживання. До митного органу із відповідною заявою щодо продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України громадянин України ОСОБА_1 не звертався. Станом на 05. 03. 2020 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться та продовжує перебувати на митній території України з перевищенням строку транзиту. Зі слів ОСОБА_1 транспортний засіб марки «FORD», моделі «FOCUS», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 є 2000 року випуску. Згідно з інформацією, отриманою з мережі Інтернет (сайт «mobile.de») від 05. 03. 2020, вартість аналогічного/подібного автомобіля марки «FORD FOCUS», становить 1450 євро, що згідно з курсом НБУ на 05. 03. 2020 становить 40 171,82 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 82 коп. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «FORD», моделі «FOCUS», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 МК України. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25. 06. 2020 та прийняти у справі нову постанову. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови, оскільки така прийнята судом у його відсутності, чим порушено його право на справедливий судовий розгляд та без належного з`ясування всіх фактичних обставин справи, без дотримання вимог чинного законодавства України. Окрім того, просить врахувати, що він являється інвалідом ІІІ групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, тому накладене на нього стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.,є для нього непомірним та ставить його та сім`ю в скрутне матеріальне становище. Також вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його поясненням про перебування автомобіля за місцем проживання у зв`язку з поломкою, що зумовило неможливість його вивезення за межі України. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 25. 06. 2020, посилаючись на те, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи проведено без його участі та без його належного сповіщення про час і місце розгляду справи, а про наявність й зміст оскаржуваної постанови йому стало відомо тільки 06. 10. 2020. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційних вимог та прохання останнього щодо застосування до нього адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, заперечення представника Закарпатської митниці Держмитслужби України Зубенка І.І., який вважає постанову законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи -3- апеляційної скарги й клопотання, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню частково, з таких підстав. Оскільки матеріали справи не містять даних про повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про судове засідання у справі щодо нього на 25. 06. 2020, визначений законом строк оскарження постанови суду по справі про адміністративне правопорушення підлягає поновленню як пропущений із поважних причин. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Згідно ст. 486 МК Українита ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 489 МК Українита ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На переконання апеляційного суду, при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0377/30500/20 від 05. 03. 2020, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06. 03. 2020, даними обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення станом на 05. 03. 2020 (електронний витяг з ЄАІС), даними диспечера ЗМК та пасажирського пункту пропуску (електронний витяг з «Інспектор»), доповідною запискою старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 МП «М. Березний» Закарпатської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 від 05. 03. 2020, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06. 03. 2020. Вказані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Отже, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, що останнім і не оспорюється. Разом із тим, доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимог ч. 1 ст. 526 МК України та ст. 268 КУпАП суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , всупереч наявності даних про його належне сповіщення про час і місце розгляду справи, апеляційний суд вважає також такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України адміністративного правопорушення, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування -4- чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення та порушення митних правил, до того ж факт розгляду справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень. Однак, як встановлено апеляційним судом, вказані вимоги закону судом першої інстанції при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення дотримані не були, що призвело до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, майновому стану. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Як вбачається з постанови при накладенні стягнення, суддя врахував характер скоєного, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан та призначив стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке, на думку судді, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував у повній мірі той факт, що накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 000 грн. покладає на нього«індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосоване у даному випадку. Частиною 6 статті 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який є інвалідом ІІІ групи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, його щире каяття, визнана своє провини, апеляційний суд вважає за можливе скасувати постанову суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана постанова - скасуванню в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 470 МК України. -5- Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25. 06. 2020. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25. 06. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України в частині накладення адміністративного стягнення - скасувати. На підставі ч. 6 ст. 470 МК України застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави легкового автомобіля марки «FORD FOCUS», номер кузова № НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_4 . В решті постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: