Постанова 4818 № 638/16276/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/16276/20 Головуючий суддя І інстанції Цвірюк Д. В. Провадження № 22-ц/818/1650/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: забезпечення позову ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: -Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря : Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 листопада 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Цвірюк Д.В., по справі № 638/16276/20, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, встановив: 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Заява мотивована тим, що 17 квітня 2008 року між АТ «Альфа-банк» та ним укладено кредитний договір №800003658 за умовами якого він отримав 140000,00 доларів США зі строком користування до 17 квітня 2023 року. В забезпечення виконання зобов`язань 17 квітня 2008 року між банком та заявником укладено іпотечний договір № 800003658-И, відповідно до умов якого іпотекодавцями передано в іпотеку АТ «Альфа-банк» в цілому квартиру АДРЕСА_1 . На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 у порядку забезпечення майбутнього позову просив судзаборонити відчуження Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , придбаної за час шлюбу спільно з ОСОБА_2 та на яке звернуто стягнення та зареєстровано право власності за АТ «Альфа-Банк». Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити. Вказав, що уклав з АТ «Альфа-банк» кредитний договір та отримав кредит у розмірі 140000 доларів США, згідно іпотечного договору він передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Зазначив, що банк розмістив оголошення про продаж спірного об`єкта нерухомості, тобто вчиняє дії, що унеможливлять чи утруднять виконання вищевказаного судового рішення в разі набрання ним законної сили. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, перевіривши доводи скарги за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржена ухвала відповідає. Постановляючи ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд першої інстанції з посиланням на порушення вимог щодо форми та змісту заяви, які встановлені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, вказав, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Крім того, у частині 2 ст. 151 ЦПК України вказано: якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику. Відповідно до ст. 154 ЦПК України:

1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

3. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 він за вказаною у заяві адресою не мешкає, іншої фактичної адреси для проживання він не зазначив, внаслідок цього суд обґрунтовано звернув увагу на необхідність зазначення заявником про зустрічне забезпечення позову. Всупереч вказаним нормам цивільного процесуального права ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначив щодо зустрічного забезпечення та зміст позову, який він буде подавати до суду. Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги не мають юридичного значення в контексті наведених норм цивільного процесуального права та обставин цієї справи, і тому висновків суду не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2021 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.