Постанова 4803 № 205/1167/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/212/21 Справа № 205/1167/20 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі - Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, - ВСТАНОВИЛА: В лютому 2020 року до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задоволено. Заборонено відчуження об`єктів нерухомого майна: будівля виробничої дільниці № 6 літ. Р-1, загальною площею 180,6 кв.м, ганки літ. р,р', будівля душової дільниці № 6 літ. ІІ-1, загальною площею 38,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також вчинення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно зазначеного нерухомого майна. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» просить апеляційну скаргу ТОВ «СХІД ФІНАНС» задовольнити в повному обсязі, ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року по справі №205/1167/20 про забезпечення позову скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені заяви про забезпечення позову. Відзивів на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2020 року до суду першої інстанції позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна: будівля виробничої дільниці № 6 літ. Р-1, загальною площею 180,6 кв.м, ганки літ. р,р', будівля душової дільниці № 6 літ. ІІ-1, загальною площею 38,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також вчинення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно зазначеного нерухомого майна. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що враховуючи заявлені позовні вимоги, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. Відповідач може здійснити відчуження вказаного майна третім особам, що в свою чергу унеможливить належний захист прав та інтересів позивача, та фактичне виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п.п. 2,3 ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі. Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. Згідно з ч. 2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Отже, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. А тому, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС», державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що між сторонами виник спір, невжиття такого заходу забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом якого позивач і звернулася до суду. Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що оскаржуваною ухвалою суду порушено його права, колегія суддів ставиться критично, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів у відповідності до ст.81 ЦПК України. Окрім того, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» оскільки обмежується лише можливість його відчуження. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року залишити без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 149, 150, 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» - залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова