Ухвала КАС ВС № 640/5658/20

УХВАЛА 18 лютого 2021 року Київ справа №640/5658/20 адміністративне провадження №К/9901/3989/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування вимог про сплату боргу та рішення, ВСТАНОВИВ: На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування вимог про сплату боргу та рішення. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., про що складено протокол від 05 лютого 2021 року. До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Желєзним І.В. та Коваленко Н.В. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - без урахування спеціалізації. Як вбачається з ухвалених у справі № 640/5658/20 судових рішень, предметом розгляду у вказаній справі є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 22 листопада 2019 року № Ф-166247-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5 508,36 грн.; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 17 лютого 2020 року № Ф-166247-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8 262,54 грн.; визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 10 січня 2020 року № 1126/6/99-00-08-06-01-06 щодо розгляду скарг на вказані вимоги. З огляду на такі обставини справи, вказана справа, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622 (далі також - Класифікатор № 662), повинна бути віднесена до пункту 111060000 розділу 111000000 Класифікатора № 622 «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших зборів». Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз`яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622, до категорії справ з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших зборів (пункт 111060000 Класифікатора № 662) відносяться спори, що виникають з приводу збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: визначення суб`єктів сплати (платників податку), об`єкту оподаткування, порядку обчислення та сплати податку тощо. Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів. За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора №

622. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Желєзний І.В. та Коваленко Н.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до пункту 111060000 розділу 111000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 640/5658/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування вимог про сплату боргу та рішення, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів. При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", № 58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших зборів, заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід підлягають задоволенню. Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід.

2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування вимог про сплату боргу та рішення.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Я.О. Берназюк І.В. Желєзний Н.В. Коваленко