LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857461/6047/20

від 18.02.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стеця Ростислава Ярославовича залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року у справі № 461/6047/20 без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 461/6047/20 пров. № А/857/421/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стеця Ростислава Ярославовича на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року, ухвалене суддею Радченко В.С. у м.Львові о 15:32, у справі № 461/6047/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, - ВСТАНОВИВ: 04 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Стеця Ростислава Ярославовича із позовом до відповідача Галицької митниці Держмислужби, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №4769/20900/18 від 04.09.2018. При цьому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, яке орбгрунтовує тим, що про оскаржувану постанову він дізнався після отримання інформації про вікриття виконавчого провадження, а копію постанови отримав 23.07.2020 у відповідь на адвокатський запит його представника. В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність в діях керівника ТзОВ «КЛР СТУДІЯ» ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та порушення відповідачем вимог щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови. Вказує, що відповідачем розгляд справи про порушення митних правил здійснено без участі особи, яка притягується до відповідальності, не повідомивши про місце та час її розгляду. Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Підставою для накладення адміністративних стягнення слугувало встановлення митницею фактів порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена 485 МК України, а саме надання до митного оформлення органу доходів і зборів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04 вересня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Македон П.М. винесено постанову №4769/20900/18, якою керівника ТзОВ «КЛР СТУДІЯ» гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 752692,41 грн. Зі змісту постанови слідує, що 14.05.2018 Львівською митницею ДФС отримано лист ДФС України від 11.05.2018№14102/7/99-99-19-02-02-17 (вх.ЛМ ДФС від 14.05.2018 №1571/8/13-70-19), яким скеровано лист митної адміністрації Чеської Республіки від 12.03.2018 №76791/2017-900000-073 щодо перевірки документів, які подавалися до митного оформлення товару «одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані», що переміщувався на адресу TзOB «КЛР СТУДІЯ» (ЄДРПОУ 40570088, місцезнаходження вказане в митній декларації: 79008, Україна, м.Львів, вул.Староєврейська, 7А) від відправника «StilebergTradeL.Р.» (145 Kilmarnock Road, Glasgow, Scotland, НОМЕР_1 ) за митною декларацією №UA209180/2017/112962 від 03.05.2017 за митною вартістю 588590,21 грн. Листом митної адміністрації Чеської Республіки від 12.03.2018 №76791/2017-900000-073 надано копії наступних документів: MRN 17CZ5100002G515Z23 від 28.04.2017; Invoice №08/2017 від 28.04.2017; CMR від 28.04.2017; Certificate of quality (Inyoice №08/2017 від 28.04.2017); Certificate of disinfection (Invoice №08/2017 від 28.04.2017); Kniha uctu 311100 (firma Jasmin prague s.r.); O.v. obdobi (за період) 01.04.2017-30.04.2017; Kniha pohledavkу 311100. За результатами опрацювання документів, наданих митною адміністрацією Чеської Республіки, підтверджено, що товар «одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані» загальною вагою брутто 18360,00 кг («одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані» -11140,00 кг, «взуття вживане, ступінь, вироби з текстильних матеріалів, вживані» - 7220,00 кг) переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 /ФФ8296/ХМ (наявна інформація у Invoice №08/2017 від 28.04.2017, гр.17 CMR від 28.04.2017, та гр.18 MRN 17CZ5100002G515Z23 від 28.04.2017) та був оформлений в митній процедурі експорту на підставі MRN 17CZ5100002G515Z23 від 28.04.2017. Відповідно до інформації, зазначеної в гр. 35 MRN 17CZ5100002G515Z23, invoice №08/2017, CMR від 28.04.2017, Certificate of quality, Certificate of disinfection загальна вага брутто товару становить 18360,00 кг («mixed shoes second hand» 7220,00 кг, вартістю 2,89 Євро/кг; «mixed clothes second hand» -11140,00 кг, вартістю 2,89 Євро/кг). За даними, внесених до MRN17CZ5100002G515Z23, встановлено фактурна вартість становить 53060,40 Євро (за курсом НБУ 1540401,5661 грн). Також, листом митної адміністрації Чехії від 12.03.2018 №76791/2017-900000-073 повідомлено про те, що товар був замовлений у фірми «Jasmin prague s.r.o.» (адресаNekazanka, 888/20.11000 Nove Mesto, Praha 1) українською фірмою «Transmess LTD» (адреса st. Kutuzova, 5, 01011 Kiev) по телефону, та жодних письмових договорів не існує. На даний час відповідно до рахунку-фактури №08/2017 від 28.04.2017 (53060,40 Євро) виставленого на ім`я «Transmess LTD» сплачено 10000,00 Євро. Чеська фірма «Jasmin prague s.r.o.» як і раніше співпрацює з українською фірмою «Transmess LTD». Галицька митниця Держмитслужби проаналізувавши документи, які надійшли від митної адміністрації Чехії, встановила, що документи є відмінними від тих, які надавалися до митного оформлення митним органам України за митною декларацією №UA209180/2017/112962 від 03.05.2017. Проте, збігається вага, код, опис товару, реєстраційний номер транспортного засобу. Мають місце розбіжності щодо продавця, покупця, вартості товару. У МД №UA209180/2017/112962 від 03.05.2017 митна вартість товару, визначена декларантом (ТзОВ «КЛР СТУДІЯ») за основним методом, становила 22160,00 дол.США (за курсом НБУ 588590,21 грн), на умовах поставки СРТ-Львів. Зазначена у MRN17PL303080E0032494 та Invoice№08/2017 вартість товару значно відрізняється від вартості задекларованої декларантом ТОВ «КЛР СТУДІЯ» (різниця становить 951811,36 грн). З наведеного сума несплачених митних платежів становить 250897,47 грн. На виклик Львівської митниці ДФС від 01.06.2018 року №10483/13-70-20/Т/34 та від 12.07.2018 №13112/13-70-20/Т/29 для надання пояснень та участі в складанні протоколу про порушення митних ОСОБА_2 не з`явився. 08 серпня 2018 року державним інспектором відділу оперативного реагування УПМП та МВ Львівської митниці ДФС Тормишовим А.В. складено протокол про порушення митних правил № 4769/20900/18 відносно ОСОБА_1 ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №4769/20900/18 від 04.09.2018 протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470,474,475,477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів. В розумінні ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією. Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно змісту оскаржуваної постанови про порушення митних правил позивач як керівник особи, відповідальної за фінансове врегулювання ТОВ «КЛР СТУДІЯ» згідно графи 9 митних декларацій, повинен нести відповідальність за порушення митних правил. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративне судочинство України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно зстаттею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. За правилами ч.2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копіїпротоколу про порушення митних правил. Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним (ч.10 ст.494 Митного кодексу України). Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст.526 МК України). Так, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи позивача про порушення відповідачем вимог щодо порядку здійснення провадження у справах про порушення митних правил, покликаючись на неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справ про порушення митних правил, як обставину, що вказує на неправомірність оскаржуваної постанови. З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що Львівською митницею ДФС листом №-13-70-20/Т/29 повідомлено директора ТОВ «КЛР СТУДІЯ» ОСОБА_1 про вищевказані обставини та здійснено його виклик до митного органу, за адресою місцезнаходження Львівської митниці ДФС (м.Львів, вул. Городоцька, 369). На підтвердження отримання листа відповідачем надано на розгляд суду копію рекомендованого листа поштового відправлення, в якому зазначено адресатом ОСОБА_1 , а датою отримання є 05.06.2018. Також листом від 08.08.2018 №15200/13-70-20/Т/29 ОСОБА_1 було направлено другий примірник протоколу про порушення митних правил №4769/20900/18, що підтверджується номером №7900054841201 списку № 19579 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Слід зазначити, що протокол містить час та місце розгляду справи про порушення митних правил №4769/20900/18. Проте, як вбачається з протоколу про порушення митних правил №4769/20900/18 такий складений у відсутності особи, що притягується до відповідальності, керівника ТзОВ «КЛР СТУДІЯ» ОСОБА_1 . Листом від 06.09.2018 №17918/13-70-20/9/29 ОСОБА_1 за місцем його реєстрації надіслано другий примірник постанови по справі про порушення митних правил №4769/20900/18 від 04.09.2018 для ознайомлення та виконання, що підтверджується №7900055276125 списку № 21736 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Наведене свідчить про належне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, дати, часу та місця розгляду справи. Колегія суддів зауважує, що розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, можливий лише за сукупності умов, які передбачають такий розгляд: належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутності заявлених такою особою клопотань про перенесення розгляду справи. Відтак, в.о.заступника начальника Львівської митниці ДФС Македону П.М. при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 необхідно було встановити наявність доказів про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Як наслідок, апеляційний суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадовою особою Львівської митниці ДФС було надано належну оцінку щодо наявності підстав для розгляду справ про порушення митних правил №4769/20900/18 без участі ОСОБА_1 . Постановою Галицької митниці Держмитслужбивід 04.09.2018 у праві пропорушення митнихправил №4769/20900/18 громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 752692, 41 грн. На виконання вимог статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення копію постанови надіслано громадянину України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В постанові зазначено, що декларантом ОСОБА_1 наданням до митного оформлення органу доходів і зборів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів документи що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів. Відповідно до ч.8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установленихМК Українидля митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. Відповідно до частин 1 та 4 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. В розумінні п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Частиною 3 ст. 265 МК України передбачено, що підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України. Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. За визначенням, наведеним у п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України, посадовими особами підприємств є керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та фомадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Однією із складових порушення митних правил, передбачено ст. 485 МК України є мета заявлення неправдивих відомостей, а саме, - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. Частиною 8 ст. 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 6) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (п.8 ст. 264 МК України). Відповідно до ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі. Таким чином, дії, передбачені гіпотезою ст.485 МК України, вчинені саме ТОВ «КЛР СТУДІЯ», яке за законом відповідальне за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей, а тому саме його керівник є особою, яка підлягає притягненню до відповідальності за цією статтею. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на час подання до митного оформлення товару за митною декларацією №UA 209180/2017/112962 від 03.05.2017 ОСОБА_1 був не лише керівником ТОВ «КЛР СТУДІЯ», а й власником цього товариства. Також судом першої інстанції слушно вказано на безпідставність доводів представника позивача про неналежність доказу (листа, який надійшов з митної адміністрації Чехії), з покликанням на відсутність його перекладу, оскільки відповідь уповноваженого органу Чеської республіки містить цифрові реквізити, в них вказано імена відправника та інших суб`єктів господарської діяльності з зазначенням їх власних назв, а тому вони не потребують перекладу. З наданих документів митні органи мали можливість переконатися у вчиненні факту порушення митних правил. Щодо наданих представником позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснень, у яких покликається на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, суд наголошує, що вказані обставини не звільняють особу від обов`язку сплати у належному розмірі митних платежів та не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за допущення порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. З огляду на наведене, висновки митного органу, що позивачем вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, є обґрунтованими. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст.485 МК України, а доводами позивача, наведеними в позовній заяві та апеляційній скарзі, не спростовуються висновки, викладені посадовою особою Львівської митниці ДФС в оскаржуваній постанові. Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, відтак суд дійшов правомірного висновку стосовно відсутності передбачених статтею 531 МК України підстав для її скасування. Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ст.485 МК України. Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 242, 271, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стеця Ростислава Ярославовича залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року у справі № 461/6047/20 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 18.02.2021.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»