Постанова 4857 № 380/8531/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8531/20 пров. № А/857/15769/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - суддя (судді) в суді першої інстанції Костецький Н.В., справу розглянуто в порядку письмового провадження, місце ухвалення рішення м.Львів, ВСТАНОВИВ: Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів в сумі 26465,89 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що 18.07.2015 у позивача виникли підстави для пред`явлення даного позову до суду, проте такий звернувся із позовом до Старосамбірського районного суду Львівської області лише 12.06.2018. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків обставинам справи, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області 12.06.2018 в порядку ЦПК України з додержанням строків, передбачених ст. 257 ЦК України. Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 04.09.2020 провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу право звернутись до суду із вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства. Зазначає, що поважною причиною є саме факт перебування в Старосамбірському районному суді Львівської області зазначеної справи з 12.06.2018 по 04.09.2020. З часу прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, яка призвела до розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства, до 04.09.2020 позивач був позбавлений можливості звернутись з адміністративним позовом, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вважає, що судом проігноровано той факт, що адміністративний позов був направлений до суду засобами поштового зв`язку 02.10.2020, що підтверджується копією квитанції. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог. Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Згідно матеріалів справи та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд дійшов висновку про пропуск позивачем встановленого процесуальним законодавством строку звернення до суду після відкриття провадження у даній адміністративній справі та залишив її без руху. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Після дослідження поданої позовної заяви, судом першої інстанції постановлено ухвалу від 02 листопада 2020 року, якою відкрито провадження у даній адміністративній справі. Таким чином, за наслідком перевірки позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Залишаючи позов Львівського державного університету внутрішніх справ без розгляду, суд першої інстанції послався на ч. 3 ст. 123 КАС України, якою встановлено: якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Разом з тим, як видно з матеріалів справи, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом у зв`язку з попереднім розглядом спору в інших провадженнях через відсутність усталеної судової практики. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Судом встановлено, що відповідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 06.08.2009 № 333 ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ. Наказом ГУМВС України у Львівській області від 17.07.2015 № 507 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС згідно п. 64 «є» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» за порушення дисципліни. Відтак, з 18.07.2015 у позивача виникли підстави для пред`явлення позову до суду. 12.06.2018 позивач звернувся із позовом до Старосамбірського районного суду Львівської області про стягнення з відповідача коштів в сумі 26465,89 грн в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України та в межах трирічного строку, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №804/285/16 висловила правову позицію про підсудність таких спорів адміністративним судам. Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року провадження у цивільній справі було закрито з тих підстав, що спір підлягає розгляду адміністративним судом. Після отримання зазначеної ухвали позивач, не зволікаючи, у жовтні 2020 році звернувся до суду з даним позовом. Отже, позивач вжив передбачених законом заходів на поновлення свого права, однак такі не дали позитивного результату з підстав, що не залежали від його волі. Після формування Верховним Судом правової позиції щодо спірних правовідносин позивач повторно звернувся до суду з відповідним позовом на захист своїх прав. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач подав позов до суду після отримання реальної можливості оскаржити дії відповідача у встановленому порядку. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність встановлених ст. 123 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки після відкриття провадження у справі жодних нових обставин встановлено не було. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року про залишення позову без розгляду у справі № 380/8531/20 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 19.02.2021 року