Постанова 4855 № 640/6896/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6896/19 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віткорн-Агро» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Віткорн-Агро» (надалі - ТОВ «Віткорн-Агро») звернулось до суду з позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 11.02.2019 року №1073942/41754448 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2019 року №1; - зобов`язати Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 22.01.2019 року №1, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «Віткорн-Агро». На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. В свою чергу, на пропозицію контролюючого органу позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції по спірній податковій накладній. Крім того, позивач вказує, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, у рішенні не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у м. Києві наведено нормативно-правове регулювання спірних правовідносин. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 22.01.2019 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віткорн-Агро» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №20/п, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити зерно пшениці 2, 3 класу, жита прод. відповідно до умов договору. Операції по зазначеному правочину оформлені наступними документами: договором купівлі-продажу №20/п від 22.01.2019 року, рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 22.01.2019 року на загальну суму 239 519,50 грн. (в т.ч. ПДВ 39 919,92 грн.), видатковою накладною №РН-0000001 від 22.01.2019 року на загальну суму 239 519,50 грн. (в т.ч. ПДВ 39 919,92 грн.), товарно-транспортною накладною серії 12 ААЕ №399867 від 22.01.2019 року. На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Віткорн-Агро» 22.01.2019 року здійснено поставку пшениці на загальну суму 239 519,50 грн. (в т.ч. ПДВ 39 919,92 грн.). За фактом здійснення обумовленої договором поставки ТОВ «Віткорн-Агро» оформило податкову накладну №1 від 22.01.2019 року на суму 239 519,50 грн. (в т.ч. ПДВ 39 919,92 грн.) на отримувача - покупця ТОВ «Столичний млин». За наслідками надіслання вказаної податкової накладної з метою здійснення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Віткорн-Агро» 24.01.2019 року отримало електронну квитанцію про те, що документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено. В якості підстави зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. 07.02.2019 року ТОВ «Віткорн-Агро» направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, з відповідними копіями всіх наявних та необхідних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції по спірній податковій накладній. Факт отримання контролюючим органом вищевказаних повідомлення та документів підтверджується квитанцією №2 від 07.02.2019 року. За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1073942/41754448 року від 11.02.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.01.2019 року. Вказане рішення вмотивовано тим, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити). Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - «ПК України») на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - «Порядок»), чинний на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Положення пункту 7 Порядку визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені. Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд. Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а. Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного критерію, якому, на думку контролюючого органу, не відповідає платник та конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві. Більш того, названа квитанція навіть не зобов`язує ТОВ «Віткорн-Агро» надати копії будь-яких документів. Вжиття у цій квитанції сполучників «та/або» означає, що питання необхідності та доцільності надання документів контролюючий орган залишив на розсуд платника податків. Водночас, ТОВ «Віткорн-Агро» надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії наявних підтверджуючих документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарської операції. Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії №1073942/41754448 року від 11.02.2019 року. Всупереч визначеним у рішенні підставам його прийняття, податковим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № №360/1050/19. За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим. З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірного рішення та наявності підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко