Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 758/15314/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 758/15314/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці Держмитслужби на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Енергетичної митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0052/90301/18 від 15.11.2018 року та закрити провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що про наявність розбіжностей між вказаними у товаросупровідних документах продавця та відправника і, як наслідок, вказаними у митній декларації відомостями про товар і товаром, фактично виявленим митним органом при проведенні огляду, позивач не знав і не міг знати. Вказував, що будучи переконаним у добросовісності продавця і відправника щодо оформлення товаросупровідних документів, зважаючи на численні попередні поставки аналогічного товару продавцем на користь покупця, не скористався можливістю фактичного огляду товару, про що зазначав у відібраних у нього поясненнях. Позивач наголошував, що продавець своїм листом визнав, що невідповідність товару, зазначеного у товаросупровідних документах, на підставі яких позивач заповнив та подав митну декларацію, та фактично поставленого товару, виникла саме з вини продавця. Ні покупець, на представник покупця на момент підготовки та подачі митної декларації не знали та не могли знати про таку невідповідність. Стверджував, що оскільки на момент подачі митної декларації позивач не знав та не міг знати про те, що заявлені ним у митній декларації відомості про товар не відповідають відомостям, виявленим під час митного огляду товару, в діях позивача відсутній будь-який умисел, спрямований на ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Отже, в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 Митного кодексу України. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Енергетичної митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0052/90301/18 від 15.11.2018 року, якою визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України ОСОБА_1 , а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито. У задоволенні решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Енергетична митниця Держмитслужби посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Наголошує, що позивач не вважав за необхідне скористатись правом проведення фізичного огляду товару відповідно до статті 266 Митного кодексу України, тим самим підтверджуючи наявність точних відомостей про характеристики товару (країни походження, торгівельної марки та виробника даного товару), необхідних для заповнення митної декларації у звичайному режимі. Додатково, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, він може подати митному органу тимчасову митну декларацію. Проте, позивач вирішив декларувати вказаний товар у звичайному порядку подаючи митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», тим самим підтверджуючи наявність точних відомостей про товар. Посилаючи на положення пункту 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, апелянт вказує, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків. На переконання апелянта, ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо характеристик товару, тим самим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відповідальність за яке передбачено статтею 485 Митного кодексу України. Перевіривши повноту встановлення судом попередньої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 04.09.2018 року до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці ДФС представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію в митному режимі імпорт типу «ІМ40ДЕ» №UA903010/2018/015525. Згідно поданих до митного оформлення документів, товар переміщувався за контрактом від 01.07.2016 № CHCLR. Продавцем товару є компанія Chemca Ltd, відправником - компанія Relana Spedition unci Logistik GmbH. Одержувачем товару є ТОВ «Хімлаборреактив». Згідно до граф 31 та 33, 34 митної декларації ОСОБА_1 заявив наступні відомості про товар: «моноспирти насичені: -арт.34860 METHANOL FOR HPLC 2,50 L (метанол для хроматографії, спирт метиловий), що являє собою безбарвну рідину. CAS №67-56-1. Хім. формула: СН40. Вміст основної речовини згідно сертифікату виробника: 99,99%. Густина при 15 °С- 0,790 г/см3. Використовується як розчинник в хроматографії. Виробник: «Honeywell Specialty Chemicals Seelze GmbH». Торговельна марка: «Honeywell Riedel-de Наеn». Країна виробництва: DE (Федеративна Республіка Німеччина)». При здійсненні митного контролю за митною декларацією проведено митний огляд товару, який знаходився у транспортному засобі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на 8 палетах, в кількості 135 картонних коробок, упакованих по 4 пляшки та 1 коробка - по 2 пляшки. Кожна коробка та пляшки у ній промарковані відповідним артикулом, вказано країну походження, виробника, торгівельну марку та літраж. У складі партії виявлено: METHANOL Арт.34860, країна походження - Франція, Виробник - Honeywell-200 пляшок (торгівельна марка - CHROMASOLV); METHANOL, Арт.34885, країна походження - Франція, Виробник - Honeywel1- 338 пляшок (торгівельна марка - CHROMASOLV); METHANOL Арт. 1.06035.2500, країна походження - Німеччина, Виробник - Merck KGaA - 4 пляшки ( торгівельна марка - LiChrosolv); Відтак, митницею виявлено невідповідність інформації, яка міститься у графах 31, 34 вказаної митної та інвойсі № 270818-02, а саме : 1) у графі 31 МД заявлено артикул 34860, а фактично було виявлено три артикули: 34860, 34885, 1.06035.2500; 2) у графі 34 МД вказана країна походження Німеччина, проте на маркуванні товару з артикулами 34860 та 34885 фактично зазначено країну походження Франція; 3) у графі 31 МД та електронному інвойсі вказано виробника та торгівельну марку Honeywell Riedel-de Haen, проте на маркуванні товару з артикулами 34860 та 34885 виявлена додаткова торгівельна марка CHROMASOLV; на маркуванні товару з артикулом 1.06035.2500 торгівельна марка - LiChrosolv, виробник Merck KGaA, Germany. У зв`язку із виявленими розбіжностями щодо торгівельної марки, виробника та країни походження до Управління адміністрування митних платежів Енергетичної митниці ДФС направлений запит щодо визначення митної вартості, за результатами якого 12.09.2018 року винесене Рішення про визначення митної вартості за №UA903000/2018/000032. Різниця між нарахованими митними платежами по ЕМД №UA903010/2018/015525 та такими, які фактично підлягають сплаті становить 24 842,51 грн. 18.09.2018 року державним інспектором відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці ДФС Дасевич-Бойко Л.І. щодо ОСОБА_1 , який працює фахівцем з декларування митних вантажів ТОВ «Хімлаборреактив», було складено протокол про порушення митних правил №0052/90301/18, щодо дій що містять ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Згідно з постановою в справі про порушення митних правил №0052/90301/18 від 15.11.2018 року в справі про порушення митних правил з метою встановлення причин невірного заявлення у ЕМД від 04.09.2018 року №UA903010/2018/015525 артикула товару, країни походження, виробника, торгівельної марки 26.09.2018 року проведено опитування фахівця з декларування митних вантажів ТОВ «Хімлаборреактйв» ОСОБА_1 . В ході опитування ОСОБА_1 повідомив, що інформація в графах 31 та 34 ЕМД від 04.09.2018 року №UA903010/2018/015525 заявлялась ним на підставі інвойсу від 27.08.2018 року №2708 і 8-02 та сертифікату якості б/н від 13.05.2018. Здійснення фізичного огляду товару з метою перевірки відповідності опису товару, зазначеному у товаросупровідних документах не вважав за необхідне. 15.11.2018 року начальником Енергетичної митниці ДФС Піковським І.О. винесено постанову в справі про порушення митних правих №0052/90301/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 74 527 грн. 53 коп. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, за змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Тобто, склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України , передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 Митного кодексу України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі №638/10546/16-а. За положеннями частини першої статті 486, статті 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, та несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. У справі, що розглядається, підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугував висновок митного органу про заявлення позивачем неправдивих відомостей, у зв`язку з розбіжностями щодо заявленого декларантом товару та фактично виявленого при проведенні митного огляду, які були обґрунтовані невірним заповненням граф 31 та 34 митної декларації. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в поясненнях, які відбирались в рамках розгляду митним органом справи про порушення митних правил зазначено, що митну декларацію він оформляв на основі товаросупровідних документів вантажовідправника. Огляд товару не проводився, відтак останній не знав та не міг знати про невідповідність країни походження та артикулів товарів заявлених в митній декларації. Разом з тим, у позовній заяві позивач вказує, що будучи переконаним у добросовісності продавця і відправника щодо оформлення товаросупровідних документів, зважаючи на численні попередні поставки аналогічного товару продавцем на користь покупця, не скористався можливістю фактичного огляду товару. У поясненнях та зауваженнях до протоколу про порушення митних правил позивач вказав, що він визнав свою вину щодо того, що він не скористався можливістю оглянути товар, проте вини у вчиненні порушення митних правил останній не визнавав. Колегія суддів також звертає увагу, що після виявлення невідповідностей між задекларованим і фактично виявленим товаром, ТОВ «Хімлаборреактив» звернулося з листом до продавця (Компанії Chemca Ltd) з вимогою надати пояснення щодо розбіжностей, на що у відповідь продавець листом від 24.09.2018 року повідомив, що протягом 2018 року від компанії Chemca Ltd. було ряд поставок на адресу компанії ТОВ «Хімдаборрсактив». Зокрема, до переліку товарів, що поставляються, входить продукт 34860 Methanol, 2,50

1. Даний товар відвантажувався з артикулом 34860, країною походження була Німеччина, виробник - Honeywell Specialty Chemicals Seelze GmbH, торгова марка - Honeywell Rie del-de Haen. По деяким технічним причинам і велику завантаженість складу-продавця, були допущені помилки при відвантаженні партії товару по інвойсу №270818-02 від 27.08.2018 року. А саме: було відвантажено товар з різними партіями, з іншою країною походження - Франція, і 4 пляшки продукту з артикулом 1.06035.2500 метанол по 2,50 л, виробництва компанії Merck KGaA, торгова марка LiChrosolv, країна походження - Німеччина. Фактично було відвантажено наступні, партії товару: 34860 methanol, 2.51, Франція; 34885 methanol, 2.51, Франція; 1,06035.2500 methanol 2,51, Німеччина, але не відображені в товаросупровідних документах. Помилка була виявлена після повідомлення від компанії ТОВ «Хімлаборректив», відповідно компаїня-псжупсць ТОВ «Хімлаборректив» не могла знати про допущену помилку у момент відвантаження товару. Апелянт стверджує, що відповідно до частини другої статті 266 Митного кодексу України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, однак, позивач таким правом не скористався, чим, на переконання відповідача, підтвердив наявність точних відомостей про характеристики товару. Разом з тим, зазначена норма вказує на те, що декларант за певних умов вправі, але не зобов`язаний здійснювати фізичний огляд товару. Тому, не здійснення позивачем такого огляду не є доказом вини у формі умислу та наявності у останнього протиправної мети направленої на зменшення розміру митних платежів. Правова позиція з цього питання підтримана Верховним Судом у постанові від 19 травня 2020 року №753/13567/15-а. За встановлених в цій справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) відсутні підстави для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про порушення митних правил. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко