Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/13035/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 лютого 2021 року справа № 160/13035/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 160/13035/20 (суддя Конєва С.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої суддівської винагороди, ВСТАНОВИВ: 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період травень - червень 2020 року із застосуванням обмеження нарахування; - зобов`язати відповідача провести нарахування суддівської винагороди судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року та щомісячної доплати в розмірі 20% від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період травень - червень 2020 року; - стягнути з відповідача на користь судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду в розмірі 43 411,47 грн.; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць у розмірі 28 442 грн.; - зобов`язати відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу запропоновано надати: адміністративний позов, оформлений відповідно до вимог ст.160 КАС України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України з дотриманням норм ч.1 ст.161 КАС України; оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст.161 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої суддівської винагороди повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржену ухвалу від 01 грудня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суддівська винагорода підпадає під поняття заробітна плата, а тому позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову. Відповідач та третя особа своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що 30.10.2020р. на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивач надав до суду першої інстанції новий позов, у якому просив: - зобов`язати відповідача провести нарахування суддівської винагороди судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року та щомісячної доплати в розмірі 20% від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період травень - червень 2020 року; - стягнути з відповідача на користь судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду в розмірі 43 411,47 грн.; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць у розмірі 28 442 грн. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу, зокрема, про стягнення недоплаченої суддівської винагороди п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не визначає, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог та повинен був надати документ про сплату судового збору. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху. Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Колегія суддів зазначає, що суддівська винагорода, яку позивач просив зобов`язати нарахувати та стягнути з відповідача у своєму позові, підпадає під поняття «заробітна плата» для цілей Закону України «Про судовий збір». А отже, виходячи з обставин цієї справи, оскільки предметом спору є саме нарахування та стягнення суддівської винагороди у розмірі, який заперечується відповідачем, в даному випадку на позовні вимоги поширюється положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 808/3241/17. Щодо посилання судом першої інстанції на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 30.01.2019р. у справі № 910/4518/16 та Верховного Суду, викладену в постанові від 19.02.2020р. у справі № 761/943/18, колегія суддів зазначає, що дана правова позиція висловлювалась Верховним Судом щодо сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу або за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Отже, ця правова позиція не може застосовуватись у даній справі, оскільки такі позовні вимоги позивачем не заявлялися. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості повернення адміністративного позову, з огляду на не надання позивачем до адміністративного позову документу про сплату судового збору, а тому ухвала про повернення адміністративного позову є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Керуючись ч.2 ст.312, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 160/13035/20 - скасувати. Справу № 160/13035/20 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак