Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3916/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3916/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., секретар судового засідання Новошицька О.О. за участю представника позивача Порохняч М.О., представника відповідача Сакало П.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сеідова ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до відповідача Фізичної особи-підприємця Сеідова ОСОБА_1 про застосування заходів реагування та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Сеідова ОСОБА_1 до відповідача Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 10.04.2020 року, звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Сеідова ОСОБА_1 , просив (а.с. 1-12): - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень; - встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень. В обґрунтування позову вказав, що при проведенні планової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 10.03.2020 р. №451 та створюють загрозу для життя та/або здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту з боку відповідача не було. За виявлених порушень, будівля, приміщення та територія за адресою: АДРЕСА_1 , не можуть експлуатуватись до повного усунення порушень. 12.06.2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до відповідача Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, просив (а.с. 100-103): - визнати протиправними дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо внесення у додаток до наказу від 02.03.2020 року №25 Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області інформації під порядковим номером 83 стосовно Середнього ступеню ризику об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; - скасувати наказ від 02.03.2020 року № 25 Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в частині внесення до переліку об`єктів для проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки об`єкта розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зі ступенем ризику - середній. В обґрунтування зустрічного позову позивач (за зутрічним позовом) вказав, що наказ від 02.03.2020 року №25 Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в частині, що стосується ОСОБА_2 , є протиправним та таким, що підлягає скасування, оскільки інформація, яка міститься під порядковим номером 83 у додатку до наказу від 02.03.2020 №25 є недостовірною і не відповідає дійсності. За даними експертизи від 19.05.2020 р. об`єкт суб`єкта господарювання відноситься до незначного ступеня ризику, а позивач за первісним позовом з незрозумілих мотивів відніс об`єкт відповідача за первісним позовом до середнього ступеня ризику. Також, з повідомлення про відправку поштового відправлення вбачається, що позивач направив його 21.02.2020 року, тобто після прийняття наказу від 02.03.2020 року №25 про проведення планової перевірки, що фактично є порушенням процедури здійснення перевірки. Крім того, за інформацією офіційного сайту Укрпошти відповідач отримав зазначене повідомлення 20.03.2020 року, тобто після складання акту від 10.03.2020 року, що фактично є порушенням процедури здійснення перевірки та порушенням ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». З урахуванням наведеного, позивач за зустрічним позовом вважає протиправними дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо внесення у додаток до наказу від 02.03.2020 року № 25 інформації під порядковим номером 83 стосовно середнього ступеню ризику об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; та таким, що підлягає скасуванню наказ від 02.03.2020 року № 25 Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в частині внесення до переліку об`єктів для проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки об`єкта розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зі ступенем ризику - середній. Справа №160/3916/20 розглянута за первісним та зустрічним позовом. 31 липня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом постановлено рішення, яким: - позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування задоволено (застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , до повного усунення порушень); - у задоволені зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця Сеідова ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування відмовити, а зустрічну позовну заву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його поясненням у відзиві на позов та роздруківці з офіційного сайту Укрпошти, коли саме він отримав повідомлення про проведення планового заходу та не відобразив в оскарженому рішенні з яких саме мотивів суд відхилив докази та аргументи надані ФОП щодо обізнаності про проведення планового заходу. Вказує, що приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке є у власності відповідача (за первісним позовом) на час перевірки знаходилось у користуванні ФОП ОСОБА_3 , як окремого суб`єкта господарювання, на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.06.2018 року № 4/06-2018. Крім того, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відноситься до суб`єктів малого підприємництва, що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за 2019 рік, поданого до податкового органу. Також зазначає, що він не є спеціалістом з питань пожежної та техногенної безпеки, тому отримавши акт перевірки уклав з ПП «АЯКС» договір від 07.05.2020 року № 070520 з надання послуг з проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану об`єкту розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перевірявся позивачем (за первісним позовом). За результатами проведеної експертизи було встановлено відсутність порушень правил пожежної безпеки. Крім того, ПП «АЯКС» здійснило обстеження технічного стану електричних мереж, що підтверджується актом обстеження від 12.05.2020 № 1 та здійснило вимірювання опору ізоляції кабельних ліній та електрообладнання, що підтверджується протоколом № 42-01/20 від 12.05.2020 року, крім цього відповідач (за первісним позовом) пройшов навчання з пожежно-технічного мінімуму, що підтверджується посвідченням від 15.05.2020. Також зауважує , що у постанові КМУ від 05.09.2018 № 715 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, в ній не закріплено виключного суб`єкту, який здійснює таку оцінку ступеня ризику, тому ПП «АЯКС», маючи відповідну ліцензію та кваліфікаційний сертифікат правомірно оцінив ступінь ризику ФОП ОСОБА_2 та, відповідно, дійшов висновку, що такий суб`єкт господарювання відноситься до незначного ступеня ризику. Від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що відповідач за первісним позовом продовжує використовувати об`єкти з із наявними порушеннями пожежної безпеки, тим самим наражаючи на небезпеку громадян, які відвідують об`єкти ФОП ОСОБА_2 , а також при виникненні надзвичайної ситуації/пожежі наражає на небезпеку осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації/пожежі. Також позивачем (за первісним позовом) до суду апеляційної інстанції подані додаткові пояснення, в яких зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач (за первісним позовом) вказує про те, що між ним та ПП «АЯКС» укладено договір від 07.05.2020 №070520 з надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення. З цього приводу Головне управління повідомило, що відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30.01.2020 №92 дію ліцензії АЕ 641570 ПП «АЯКС» було зупинено повністю до 30.03.2020. З метою підтвердження усунення обставин, які стали підставою для зупинення дії ліцензії, Головне управління неодноразово зверталось до ПП «АЯКС» стосовно надання інформації та відповідних підтверджуючих документів щодо усунення виявлених порушень Ліцензійних умов. Жодної інформації щодо усунення виявлених порушень ПП «АЯКС» не надало. Відтак, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.08.2020 № 474 ліцензію АЕ 641570 ПП «АЯКС» (код ЄДРПОУ 23348450) анульовано. Представником відповідача за первісним позовом на такі додаткові пояснення подані заперечення, в яких вказує, що позивач (за первісним позовом) підтверджує, що було здійснено перевірку комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , однак матеріалами справи підтверджується, що за такою адресою знаходиться одноповерхова будівля загально площею 53,0 кв.м., що дає підстави вважати, що перевірка здійснена іншої будівлі, яка знаходиться поруч і має іншу адресу: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Макарова,

39. В судовому засіданні сторони підтримали свої позиції. Представник позивача за первісним позовом просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Представник позивача за зустрічним позовом просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 23.01.2003 р., про що 09.12.2005 року вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця за кодом НОМЕР_1 . Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 - код КВЕД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний). 10.03.2020 року фахівцем Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку виконання (додержання) вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки складено акт №451 від 10.03.2020 р. В акті перевірки встановлено, що об`єкт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (будівля, приміщення, територія) за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Примірник акту перевірки №451 від 10.03.2020 р. вручено ОСОБА_4 10.03.2020 р. в приміщенні Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області. Згідно з відміткою в акті в розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» зазначено, що пояснення, зауваження та заперечення відсутні. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту України; Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», норми «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності». Статтею 1, частини 5, частини 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. При цьому, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Слід зазначити, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. В обґрунтування апеляційної скарги позивач за зустрічним позовом зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що суб`єкт господарювання не був належним чином повідомлений про проведення планового заходу. З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2019 року наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.11.2019 р. №687 затверджено та оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, згідно з п. 33949 якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 включений до річного плану здійснення заходів державного нагляду на 03.03.2020 року (ступінь ризику господарської діяльності середній; предмет здійснення державного нагляду (контролю): додержання законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки). Отже, суб`єкт владних повноважень належним чином оприлюднив на офіційному веб-сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, згідно з п. 33949 якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 був включений до річного плану здійснення заходів державного нагляду на 03.03.2020 року (ступінь ризику господарської діяльності середній; предмет здійснення державного нагляду (контролю): додержання законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки). Також матеріалами справи підтверджується, що Повідомленням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 19.02.2020 р. №828/02-20 ФОП ОСОБА_2 повідомлено про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у період з 03.03.2020 р. по 10.03.2020 р. та зазначено про забезпечення в період проведення перевірки присутність керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи/фізичної особи-підприємця (а.с. 24). Копію повідомлення від 19.02.2020 р. №828/02-20 направлено ФОП ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням 21.02.2020 р. Оскільки матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про проведення планової перевірки від 19.02.2020 р. №828/02-20 було направлено ФОП ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням 21.02.2020 р. (фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 21.02.2020 р. №215600426655), тобто у строк та у спосіб, передбачений частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то спростовуються доводи відповідача (за первісним позовом) щодо порушення процедури планової перевірки. Згідно частини 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Так, Повідомлення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області своєчасно направлено відповідачу (за первісним позовом), містить період початку та закінчення планового заходу; ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю), містить також відомості про предмет планової перевірки. Аналіз матеріалів справи та норм частини 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дає підстави для висновку, що суб`єктом владних повноважень виконана вимога щодо повідомлення суб`єкта господарювання про здійснення планового заходу контролю за 10 днів до дня здійснення цього заходу. Водночас, суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Однак ФОП ОСОБА_2 таким правом не скористався. При цьому, при врученні акту перевірки не зазначив, що має певні зауваження. Згідно із ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. 02.03.2020 року на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято наказ №25 від 02.03.2020 р. про проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цільного захисту відповідно до списку об`єктів для проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що додається. Так, Додатком до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №25 від 02.03.2020 р. затверджено Список об`єктів для проведення планових перевірок додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, де у п. 83 зазначено суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 , місце розташування: АДРЕСА_2 , ступінь ризику середній, термін проведення перевірки: 03.03.2020 10.03.2020. (а.с. 22-23) 10.03.2020 року відповідно до наказу від 02.03.2020 р. №25, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 19.02.2020 р. №828/02-20, посвідчення (направлення) №565 від 02.03.2020 р., фахівцем Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку виконання (додержання) вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, плановий захід зі здійснення державного нагляду щодо питань техногенної та пожежної безпеки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 згідно наказу має бути проведений за адресою: АДРЕСА_2 . Щодо ступеню ризику діяльності суб`єктів господарювання колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. При цьому, орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена: - до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; - до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; - до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років (ч. 2 ст. 5 ЗУ №877-V). Суб`єктом владних повноважень виконані вимоги вищевказаної норми, у зв`язку з чим в наказі від 02.03.2020 р. №25 зазначено об`єкт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який віднесений до середнього ступеню ризику (а.с. 23). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Вказана норма не порушена суб`єктом владних повноважень, що підтверджується наявністю в матеріалах справи Посвідчення на проведення заходу державного нагляду/контролю від 02.03.2020 року №565 (а.с. 25). За результатами перевірки складено акт №451 від 10.03.2020 р. В акті перевірки встановлено, що об`єкт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (будівля, приміщення, територія) за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: - керівник до початку виконання своїх обов`язків не пройшов навчання з питань пожежної безпеки (порушення пункту 16 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - інструктажі з працівниками з питань пожежної безпеки не проводяться під розпис у спеціальних журналах реєстрації інструктажів (порушення пункту 15 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено відповідний протипожежний режим на об`єкті (порушення пункту 3 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджено керівником і об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (порушення пункту 4 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не подано та не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а також не проведено експертизу протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення. Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію (порушення статті 57 Кодексу цивільного захисту України); - приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими в Україні вогнегасниками) згідно з норм належності (порушення пункту 22 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, наказу МВС №25 від 15.01.2018 р.); - технічне обслуговування вогнегасників не здійснено (порушення пункту 3.17 розділу 5 глави 3 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987. IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (порушення пункту 8 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушення пункту 5 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не встановлений на фасаді будівлі покажчик розміщення найближчого пожежного гідранту з нанесенням на нього літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (порушення пункту 9 розділу 5 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (порушення пункту 2.31 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не надано акти схованих електромонтажних робіт (порушення пункту 1.12 розділу 4 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не виконано систему блискавкозахисту будівель. Перед початком грозового сезону повинна проводитись перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту. На кожний вид системи заводиться паспорт блискавкозахисних пристроїв і паспорт заземлюючих пристроїв блискавкозахисту на будівлі та споруди (порушення пункту 1.21, п. 2.8 розділу 4 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, наказу МНС від 29.09.2011 р. №1037, НАПБ В.01.057-2006/200 п. 5.1.27, п. 5.1.28 ДСТУ ЕN 62305:2012); - не проведено замір опору ізоляції і перевірка на спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушення пункту 1.20 розділу 4 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не оброблені дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушення абзацу 1 пункту 2.5 розділу ІІІ глави 2 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не виконано з`єднання та окінцювання жил електропроводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення пункту 1.6 розділу 4 глави 1 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи,загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів (порушення пункту 8.1.3, п. 10.7 додаток , п. 1.5 ДСТУ 7313:2013 «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методики контролювання, затверджений наказом від 14.10.2013 р. №1231); - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (порушення пункту 1.8 розділу 4 глави 1 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - не закриті кришками з негорючого матеріалу електричні розподільчі коробки (приміщення кухні) ((порушення пункту 1.7 розділу 4 глави 1 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (порушення Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін`юсті України 24.01.2001 за №62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 №140, зареєстрованого в Мін`юсті України 01.09.2005 № 970/11250) п.7.; «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін`юсті України 20.03.2006 №286/12160); - не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту. Обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, визначаються суб`єктом господарювання за погодженням з територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 19.08.2002 р. «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю»); - керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 р. «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»; - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії (порушення пункту 3 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України); - не створено на об`єкті матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України); - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення пункту 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях); - не розроблено та не затверджено інструкцію на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (порушення статті 130 Кодексу цивільного захисту України); - не розроблено схему оповіщення керівного складу на випадок надзвичайної ситуації (порушення пункту 4 розділу 5 глави 2 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС від 05.11.2018 р. №879); - евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України); - керівник об`єкту, що за характером своєї діяльності не належить до небезпечного об`єкту, але за прогнозом може опинитись у зоні надзвичайної ситуації, можливу небезпеку, що може виникнути на його території у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на небезпечних об`єктах і територіях враховує, та заходи щодо забезпечення безпеки працівників об`єкту (порушення пункту 7 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС від 05.11.2018 р. №879). Матеріалами справи підтверджується, що 10.03.2020 р. в приміщенні Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Сеідову Х.Д. було вручено примірник акту перевірки №451 від 10.03.2020 р. Згідно з відміткою в акті в розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» зазначено, що пояснення, зауваження та заперечення відсутні (а.с. 21 з/с). Частиною 6 статті 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Однак зауважень суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) матеріали справи не містять. У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що акт підписаний власноруч ОСОБА_2 при цьому не зазначено будь-яких зауважень. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Аналіз вищезазначених норми законодавства та обставин справи дають підстави для висновку, що складання акту планового заходу контролю №451 від 10.03.2020 р. та його вручення здійснено суб`єктом владних повноважень з дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В силу частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Користуючись зазначеною нормою позивач за первісним позовом (Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області) просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 18-б/1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , до повного усунення порушень. При цьому позивач за зустрічним позовом просить (ФОП ОСОБА_2 ) визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо внесення у додаток до наказу №451 від 10.03.2020 р. інформації під порядковим номером 83 стосовно середнього ступеню ризику об`єкта, за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , до повного усунення порушень, та скасувати наказ в частині віднесення об`єкту господарювання до ступеню ризику - середній (а.с. 100-103). Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ФОП ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що інформація під порядковим номером 83 стосовно середнього ступеню ризику об`єкта, за адресою: АДРЕСА_1 є недостовірною і не відповідає дійсності, оскільки згідно висновку експертизи від 19.05.2020 року об`єкт відноситься до незаочного ступеню ризику, а позивач за первісним позовом з незрозумілих мотивів відніс об`єкт до середнього ступеню ризику (а.с. 115-117). Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України (стаття 1 Кодексу). Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: - органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; - органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; - підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Згідно із статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина 1 статті 68 Кодексу). Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України). Згідно з пунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Проаналізовані положення чинного законодавства дають підстави для висновку, що позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування. Отже суб`єкт владних повноважень, звертаючись з позовом до адміністративного суду про зупинення роботи відповідного об`єкту, діяв у відповідності до зазначених норм. Водночас, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення експлуатації, виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). Матеріалами справи підтверджується, що 10.03.2020 р. проведено планову перевірку об`єкту, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 19.02.2020 р. №828/02-20, наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 02.03.2020 р. №25, посвідчення (направлення) № 565 від 02.03.2020 р., з питань виконання (додержання) вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту. З урахуванням положень статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Частота планових перевірок визначається за діяльністю суб`єктів господарювання та здійснюються з такою періодичністю: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років. При цьому, Законом також передбачено, що вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Відповідно до Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.08.2017 р. №1170/81, органи державного нагляду (контролю) до 01 грудня року, що передує плановому, затверджують річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) за формою згідно з додатком 2 до цих Вимог. У разі виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) та/або факту зміни суб`єктом господарювання найменування, підтвердженого інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, орган державного нагляду (контролю) у строк, що не перевищує 20 робочих днів до дати початку здійснення планового заходу державного нагляду (контролю), уносить зміни до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом прийняття відповідного рішення. Отже, формування річних планів здійснення заходів державного нагляду є дискреційними повноваженням відповідного органу державного нагляду (контролю), у даному випадку Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Оскільки Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.11.2019 р. №687 затверджено та оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, то згідно з Річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік (п. 33949) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 правомірно включений до річного плану здійснення заходів державного нагляду на 03.03.2020 року, ступінь ризику господарської діяльності середній; предмет здійснення державного нагляду (контролю): додержання законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки. Зазначені обставини справи дають підстави для висновку, що доводи відповідача (за первісним позовом) щодо безпідставності включення його до списку об`єктів планової перевірки як суб`єкта господарювання середнього ступеня ризику, в якості підстави для скасування наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 02.03.2020 р. №25 у відповідній частині спростовуються, оскільки ФОП ОСОБА_2 включений до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.11.2019 р. №687 та оприлюдненого на офіційному веб-сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Окрім того, відповідно до відомостей щодо віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику, затвердженої заступником начальника ДМУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 10.03.2020 р., суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.03.2020 віднесений до високого ступеня ризику. Відтак, порушень з боку Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області щодо зазначення у наказі від 02.03.2020 р. №25 (під порядковим номером 83) ступеня ризику ФОП ОСОБА_2 середній - судом не встановлено. З урахуванням викладеного, безпідставними є доводи відповідача (за первісним позовом) щодо ступеня ризику, зазначеного акті перевірки від 10.03.2020 р. №451. Водночас, щодо оцінки (експертизи) протипожежного стану будівлі складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 ) від 19.05.2020 р., підготовленої Приватним підприємством «АЯКС» на замовлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с. 69-71), слід зазначити наступне. В силу наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30.01.2020 №92 дію ліцензії АЕ 641570 Приватного Підприємства «АЯКС» було зупинено повністю до 30.03.2020. Однак, у зв`язку з не усуненням обставин, які стали підставою для зупинення дії ліцензії, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.08.2020 № 474 ліцензію АЕ 641570 ПП «АЯКС» (код ЄДРПОУ 23348450) анульовано. Отже оцінка (експертиза) протипожежного стану будівлі складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 ) від 19.05.2020 р., що підготовлена Приватним підприємством «АЯКС» не може бути взята судом до уваги в якості належного та допустимого доказу відсутності порушень правил пожежної безпеки на об`єкті, оскільки така оцінка здійснена в період зупинення дії ліцензії; дія ліцензії не була відновлена, а як наслідок зупинення - анульована. Також, означена оцінка (експертиза) не містить обов`язкових вимог до висновку експерта та не містить попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що суперечить положенню частин 6, 7 статті 101 КАС України. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. №715 оцінка ступеня ризику від провадження господарської діяльності визначається Державною службою з надзвичайних ситуацій. Колегія суддів апеляційної інстанції піддає критичній оцінці посилання відповідача (за первісним позовом) про те, що фактично перевірки не було. Зокрема, відповідачем за первісним позовом надані у відзиві на позовну заяву пояснення, що перевіряючий 10.03.2020 р. прибув на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , про його присутність повідомила представник орендаря нежитлового приміщення за вказаною адресою, проте ФОП ОСОБА_2 не забезпечив свою присутність або уповноваженого представника. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Проте, акт неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю) не складався, отже, недопуску до перевірки не відбулося. При цьому, примірник акту перевірки вручено відповідачу (за первісним позовом) 10.03.2020 р. в приміщенні Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 . Окрім того, згідно з відміткою в акті в розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» пояснення, зауваження щодо проведеного заходу та заперечення з боку ОСОБА_2 відсутні. Аналіз наведених норми матеріального права та докази, що містяться в матеріалах справи дають підстави для висновку, що позивач (за первісним позовом) під час проведення планової перевірки відповідача, яка оформлена актом №451 від 10.03.2020, діяв на підставі, у межах повноважень, з використанням повноважень, що визначені Кодексом цивільного захисту України, та у спосіб, визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», посадовою особою органу державного нагляду (контролю) зазначено у акті детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Щодо наявності підстав звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень. Право на звернення до адміністративного суду з вимогами про застосування заходів реагування виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, і ці порушення не були усунені суб`єктом господарювання. Згідно з актом перевірки №451 від 10.03.2020 р. за результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, працюючого персоналу, відвідувачів, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення. Так, при не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі уможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність або невідповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей. При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. При прокладанні електричних проводів по горючій основі призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння. Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність або невідповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або неправильного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність покажчиків пожежних гідрантів (пожежних водойм) призводить до унеможливлення оперативного використання протипожежного водопостачання, гасіння пожежі, допускає збільшення часу розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі. Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння. Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху. Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі. Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки забороняється оренда приміщень без погодження з органами С України у Дніпропетровській області. Непроведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій. Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків. Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Відсутність об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації. Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху. Аналіз зазначених порушень дає підстави для висновку про дійсну загрозу життю і здоров`ю осіб, які використовують та будуть в подальшому використовувати зазначений об`єкт без дотримання правил пожежної безпеки. При цьому, пояснення, зауваження або заперечення щодо виявлених в ході перевірки порушень не містяться у відзиві на первісний позов, у зустрічному позові, у запереченнях на відповідь на відзив, у апеляційній скарзі, та, зокрема, не надано і доказів про їх усунення. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційної інстанції відповідачем (за первісним позовом) не спростовано наявність виявлених ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області порушень законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та не надано доказів усунення виявлених в ході планової перевірки порушень. Щодо доводів відповідача (за первісним позовом) про відсутність обов`язку з його боку відповідати за виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з підстав того, що об`єкт, розташований у АДРЕСА_1 , переданий ним як власником у користування ФОП ОСОБА_3 згідно з договором оренди №4/06-2018 від 01.06.2018 р. Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Оскільки ФОП ОСОБА_2 є власником об`єкту, то саме на нього покладається обов`язок щодо забезпечення пожежної безпеки. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 затверджені Правила пожежної безпеки в Україні (далі Правила №1417). Відповідно до пунктів 1, 2 Правил №1417 ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства (пункти 4, 5 Правил №1417). У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди (пункт 6 Правил). Однак, умовами договору оренди №4/06-2018 від 01.06.2018 р., примірник якого наданий відповідачем (за первісним позовом) до відзиву на адміністративний позов, не визначено сторону, відповідальну за порушення пожежної безпеки, на орендаря не встановлено відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Відтак, за відсутності домовленості сторін у договорі оренди щодо відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди, обов`язок відповідати за порушення вимог пожежної безпеки покладено на відповідача (за первісним позовом) як на власника об`єкта перевірки в силу частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України та пункту 6 Правил № 1417. Матеріали справи не містять доказів усунення виявлених порушень у ході планової перевірки виконання (додержання) вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Отже порушення, які наразі не усунуто, є суттєвими, ризик настання негативних наслідків пожежа. Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає з необхідне зазначити, що в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження доводи відповідача за первісним позовом, в яких він вказує, що позивачем (за первісним позовом) не було здійснено перевірку комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за такою адресою знаходиться одноповерхова будівля загально площею 53,0 кв.м., вважає, що перевірка була здійснена іншої будівлі, яка знаходиться поруч і має іншу адресу: АДРЕСА_3 . Вказаний аргумент спростовується матеріалами справи, оскільки документально підтверджується здійснення перевірки саме за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідно до пунктів 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області встановлені порушення пожежної безпеки, які були виявлені під час планової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та які залишаються не усунутими на час розгляду справи та які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим. Оскільки недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, - вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, як наслідок суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту, а саме будівлі за адресою: АДРЕСА_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень. Водночас, слід зазначити, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18, від 13 лютого 2020 року у справі №280/5614/18. У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням викладеного, а також тієї обставини, що порушення, виявлені під час планової перевірки, створюють загрозу життю та здоров`ю людей (відвідувачів, працюючого персоналу тощо), і на цей час у суду відсутні докази повного усунення виявлених порушень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв`язку з чим, у задоволені зустрічного позову необхідно відмовити. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється. Приймаючи зазначене рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про ряд трагічних випадків в країні, які відбулися з підстав не дотримання власниками/керівниками підприємств (установ, закладів) норм пожежної безпеки. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили 27.01.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 27.01.2021. В повному обсязі постанова виготовлена 03.02.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова