Постанова 4852 № 280/1319/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/1319/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., секретарі судового засідання Волкової К.В., за участі представника позивача Гришка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в адміністративній справі №280/1319/20 (головуючий суддя першої інстанції Кисіль Р.В.) за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року частково задоволені позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» до Головного управління ДПС у Запорізькій області. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.02.2020 року №0001850513, №0002453306, №0002463306, №0002473306 та №0002483306; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 року №0001860513 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 134091,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 107273 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26818,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, вказаним рішенням стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» сплачений судовий збір у сумі 20944,08 грн.. 14.07.2020 від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 91500,00 грн.. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» судові витрати на правничу допомогу у сумі 24000,00 грн.. З додатковим рішенням суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідно до розміру задоволених позовних вимог. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне Норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов`язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). В обгрунтування заяви про стягнення судових витрат позивачем надано акти надання послуг (а.с.64, 66, 68, 70, 72, 74 т.3 ). Вказані акти включають наступні послуги: - підготовку позовної заяви майнового характеру - 15000 грн., - підготовка уточненої позовної заяви майнового характеру - 15000,00 грн., - аналіз змісту та перевірка первинних документів, складання реєстрів/таблиць, аналітичних матеріалів - 45000,00 грн., - підготовка відповіді на відзив - 6500,00 грн., - прийняття участі у судовому засіданні - 2500,00 грн., - прийняття участі у судовому засіданні - 2500,00 грн., - прийняття участі у судовому засіданні - 2500,00 грн., - прийняття участі у судовому засіданні - 2500,00 грн., Колегія суддів зазначає, що вказані послуги з аналізу змісту та перевірки документів, складання таблиць, аналіз судової практики, усні консультації, підготовка позовної заяви та уточненої позовної заяви, долучення доказів є однією послугою. Уточнена позовна заява, відповідь на відзив та письмові пояснення за своїм змістом мало чим відрізняється від змісту адміністративного позову, а відвідування установи суду у зв`язку з відкладенням розгляду справи, не є правничими послугами, а тому не можуть бути включені у їх вартість. Стосовно представництва інтересів клієнта в судовому засіданні у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно журналу судового засідання від 23.06.2020 року в судовому засіданні представник позивача Гришко І.І. приймав участь. Тривалість судового засідання 2 години (а.с.48-49 т.3). Апеляційний суд вказує, що обсяг, види та вартість правничої допомоги є неспівмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягу, тому, співрозмірною та достатньою суд вважає суму, яка підлягає стягненню на користь позивача та визначена судом першої інстанції в розмірі 24000 грн.. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо визначення розміру правової допомоги і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в адміністративній справі №280/1319/20 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в адміністративній справі №280/1319/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 лютого 2021 року. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак