Постанова 4851 № 440/3736/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 р.Справа № 440/3736/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року (ухвалене суддею Бойко С.С., повний текст якого складено 28.09.2020 р.) по справі № 440/3736/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС У Полтавській області від 03.04.2020 № 000006/16-31-32-03/33449906739 та від 08.05.2020 №000009/16-31-32-03/ НОМЕР_1 . Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020р. позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління ДПС у Полтавській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач до суду апеляційної інстанції надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192). Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що 21.03.2016 р. позивачем з метою здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) отримано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі серія АЕ №297933 з реєстраційним номером 200286, строком дії до 21.09.2021 р. В грудні 2019 року позивач припинив здійснення виду підприємницької діяльності «оптова торгівля алкогольними напоями - сидром та перрі», у зв`язку з чим ним було змінено систему оподаткування на спрощену. Основним видом економічної діяльності позивача є "Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах". Разом з тим, в квітні травні 2020 року посадовими особами податкового органу складено висновки про неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (Ф1-ОА) ФОП ОСОБА_1 № 51/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 02.04.2020 р. та № 54/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 06.05.2020 р., якими зафіксовано неподання позивачем звітів за формою № 1-ОА за січень та лютий 2020 року. За результатами розгляду вказаних висновків відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 03.04.2020 р. №000006/16-31-32-03/ НОМЕР_1 та від 08.05.2020 р. №000009/16-31-32-03/ НОМЕР_1 , згідно яких до позивача застосовано штрафні санкцій у загальному розмірі 34000 грн. за порушення вимог ч. 3 ст. 16 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, починаючи з грудня 2019 року, позивач припинив здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, а відтак у нього відсутнім є обов`язок щодо подання звітів за формою № 1-ОА за січень та лютий 2020 року. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Відповідно до абз. 22 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень. Частиною 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. Форма звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптові мережі та порядок його заповнення затвердженні наказом Міністерстві фінансів України від 11.02.2016р. (далі - Порядок № 49). Згідно із пунктами 1, 2, 4, 5, 6 розділу 1 Порядку № 49 звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності. Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв усього за звітний період (починаючи з 29 коду) згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016р. року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 р. за № 340/28470. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання. Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що обов`язок щодо подачі звіту за формою № 1-ОА покладається на суб`єктів господарювання, за умови не лише наявності у них відповідної ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також за умови здійснення ними ліцензованого виду діяльності. Судовим розглядом встановлено, що в грудні 2019 року позивачем припинено здійснення такого виду підприємницької діяльності як оптова торгівля алкогольними напоями - сидром та перрі, що підтверджено копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.12.2019 р. Таким чином, у позивача відсутній обов`язок подання звітів за формою № 1-ОА після припинення ним ліцензованого виду діяльності, тобто за січень та лютий 2020 року. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідальність за порушення частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», повинна нести виключно фізична особа-підприємець, в даному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , проте, на момент перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяльність цієї особи вже було припинено. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС У Полтавській області від 03.04.2020 № 000006/16-31-32-03/33449906739 та від 08.05.2020 №000009/16-31-32-03/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій неправомірні та підлягають скасуванню, оскільки діяльність особи, яка повинна нести відповідальність за вчинене правопорушення вже припинена. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 р. ( справа № 813/2113/16). Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі № 440/3736/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 19.02.2021 року