Постанова Одеський апеляційний суд № 947/29146/20

Номер провадження: 33/813/34/21 Номер справи місцевого суду: 947/29146/20 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.02.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д., за участі секретаря Фабіжевської Т.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік; стягнено судовий збір на користь держави у розмірі гривень 40 копійок, В С Т А Н О В И В: 11 вересня 2020 року о 10:40 год., в Вінницькій області, смт. Піщанка, по вул. Центральна, біля будинку № 56, водій ОСОБА_1 (далі особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER» відповідно до якого у останнього виявлено 1,03 %о (проміле) алкоголю. Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік; стягнено судовий збір на користь держави у розмірі гривень 40 копійок. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права В доводах апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. У судове засідання, яке було призначено на 09 лютого 2021 року апелянт у справі не з`явився, був сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. 26 січня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно протоколу серії ДПР18 №215177 від 11.09.2020р., 11 вересня 2020 року о 10:40 год., в Вінницькій області, смт. Піщанка, по вул. Центральна, біля будинку № 56, водій ОСОБА_1 (далі особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER» відповідно до якого у останнього виявлено 1,03 %о (проміле) алкоголю. За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно п.2.9 (а) «Правил дорожнього руху» України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов до вірного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу. Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення вірно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля. Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції правильно вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України». Обставини що пом`якшують або обтяжують вчинене не встановлені. При накладенні стягнення суд першої інстанції вірно врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом на підтвердження доводів, які зазначені у апеляційній скарзі, не надано жодного належного та допустимого доказу. Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БАА №508539 від 11.09.2020р., відповідно до якого водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ,номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку в дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено». У протоколі ОСОБА_1 не спростовує факт керування транспортним засобом, а лише підтверджує це, а саме у поясненнях зазначає: «Порушив не навмисно, не помітив знака». Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2020 року. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік