Постанова 4811 № 463/11836/20

Справа № 463/11836/20 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В. Провадження № 33/811/216/21 Доповідач в 2-й інстанції: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в с т а н о в и в : цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього, як на посадову особу, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року та постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становитиме 17 000 грн . Крім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року з причин того, що останній день строку на оскарження постанови припав на суботу 23 січня 2021 року, тому останнім днем строку на подачу апеляційної скарги на переконання апелянта є понеділок 25 січня 2021 року. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення. Днем винесення оскаржуваної постанови є 13 січня 2021 року. Відповідно останнім днем для подачі апеляційної скарги у даній справі, є 22 січня 2021 року. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року прийнята у судовому засіданні 13 січня 2021 року, на якому був присутній ОСОБА_1 , який надавав пояснення по справі, та такому були відомі результати розгляду протоколу, складеного стосовно нього. Незважаючи на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, такому було відомо про прийняте судом рішення та порядок його оскарження, останній звернувся з апеляційною скаргою 25 січня 2021 року, тобто зі спливом строку на апеляційне оскарження. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі як вказав Європейський суд у справі «Пономарьов проти України», принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апелянтом, який був присутній у судовому засіданні при прийнятті оскаржуваної постанови, не представлено жодного доказу на підтвердження існування обставин, які об`єктивно перешкодили йому подати апеляційну скаргу у встановлений законом десятиденний строк. Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено у клопотанні не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови. Таким чином, необхідно відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року та повернути подану апеляційну скаргу із додатками особі, яка її подала. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП - відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала апеляційну скаргу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк