Постанова 4811 № 450/1830/20

Справа № 450/1830/20 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 33/811/1740/20 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. у місті Львові, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Згідно постанови суду 07 червня 2020 року о 05 год. 20 хв. в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області по вул.Стрийській, буд.30«А», водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Інфініті»,номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд водія на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень», у результаті якого видано висновок № 000026 від 07 червня 2020 року, у якому встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити. При цьому апелянт зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута не повно та необ`єктивно, зокрема судом не врахованого того, що апелянт не отримував ніколи жодного посвідчення про право керування транспортними засобами, тобто в нього відсутні будь-які права на керування транспортними засобами, а тому необґрунтованою вважає постанову суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції справа була розглянута за його відсутності, оскільки жодних судових викликів не отримував, а тому був позбавлений права на захист Також ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки не був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, про існування постанови суду дізнався лише 04.11.2020 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув, проте подав по електронній пошті заяву від 18.02.2021 року, у якій апеляційні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності. Розглянувши матеріали справи № 450/1830/20, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Вважаю, що доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи місцевим судом. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №522541 від 07.06.2020 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), медичним висновком №000026 від 07.06.2020 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (а.с.3), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с.2). При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно правил ст.36 КУпАП та в межах строків, передбачених ст.38 КУпАП. Крім цього, довідкою від 15.06.2020 року стверджується те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.04.2016 року було видано посвідчення водія НОМЕР_2 , а тому безпідставними є твердження апелянта про те, що він не отримував ніколи жодного посвідчення про право керування транспортними засобами, тобто в нього відсутні будь-які права на керування транспортними засобами (а.с.4) Огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проведено в медичному закладі з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.