Постанова 4803 № 180/976/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/771/21 Справа № 180/976/20 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційні скарги Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Первинним оглядом МСЕК 18.03.2013 року йому встановлено 55% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням та третю групу інвалідності, з 04.03.2013 року безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 204 033,60 гривень, яку просив стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 55000 гривень, з утриманням обов`язкових платежів, згідно законодавства України. Стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ОСОБА_1 звернулися до суду з апеляційними скаргами. АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої з товариства на користь ОСОБА_1 суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків з 55 000 грн до 27 500 грн з утриманням податків та зборів, згідно законодавства України. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої з товариства на користь ОСОБА_1 суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків з 55 000 грн до 204 033,60 грн без утриманням податків та зборів, згідно законодавства України. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів в період з 23.10.1973 року по 25.03.1988 року, з 04.03.1991 року по 23.01.1993 року, з 17.04.2000 року по 27.06.2002 року, з 31.01.2005 року по 03.06.2009 року, з 09.10.2009 року по 16.01.2013 року на посаді машиніста бульдозера, помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора (а.с.19-27). Відповідно медичного висновку ЛЕК спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 24.01.2013 року, ОСОБА_1 має три професійні захворювання (а.с.13-14). Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 18.03.2013 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності, встановлено 55% втрати професійної працездатності, у зв`язку із професійними захворюваннями 40% вібраційна хвороба, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість, з 04 березня 2013 року безстроково (а.с.16). Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13.02.2013 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: рівень вібрації транспортно-технологічної 107 дБ (ПДУ 101 дБ); рівень пилу 3,29 мг/куб.м. (ПДК 2,0 мг/куб.м.), рівень марганцю 0,37 мг/куб.м. (ПДК 0,3мг/куб.м.), рівень шуму 84 дБ (ПДУ 80дБ) (а.с.15). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків стійкої втрати професійної працездатності: первинно 55% та третю групу інвалідності безстроково. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, стягнув 55 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів в період з 23.10.1973 року по 25.03.1988 року, з 04.03.1991 року по 23.01.1993 року, з 17.04.2000 року по 27.06.2002 року, з 31.01.2005 року по 03.06.2009 року, з 09.10.2009 року по 16.01.2013 року на посаді машиніста бульдозера, помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора (а.с.19-27). Відповідно медичного висновку ЛЕК спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 24.01.2013 року, ОСОБА_1 має три професійні захворювання (а.с.13-14). Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 18.03.2013 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності, встановлено 55% втрати професійної працездатності, у зв`язку із професійними захворюваннями 40% вібраційна хвороба, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість, з 04 березня 2013 року безстроково (а.с.16). Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13.02.2013 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: рівень вібрації транспортно-технологічної 107 дБ (ПДУ 101 дБ); рівень пилу 3,29 мг/куб.м. (ПДК 2,0 мг/куб.м.), рівень марганцю 0,37 мг/куб.м. (ПДК 0,3мг/куб.м.), рівень шуму 84 дБ (ПДУ 80дБ) (а.с.15). Таким чином, професійне захворювання виникло у позивача з вини АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, що підтверджено висновками МСЕК щодо втрати позивачем працездатності. Професійним захворюванням позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях через погіршення стану здоров`я, фізичний біль, необхідність постійного лікування, вимушені зміни способу життя, стійкої втрати професійної працездатності та встановлення 3-ої групи інвалідності, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру компенсації спричиненої позивачу моральної шкоди судом першої інстанції враховано, що у зв`язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач втратив професійну працездатність у розмірі 55%; позивача щоденно турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, зниження слуху, загальна слабкість, позивач змушений вживати додаткових зусиль для організації власного життя, періодично проходити лікування та медичні обстеження. Враховуючи наведене, ступінь, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я та втратою працездатності, враховуючи, що третя група інвалідності, встановлена позивачу безстроково, з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності, враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача 55 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (провадження №14-288цс19). Приведені в апеляційних скаргах доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: