Постанова 4803 № 204/3238/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1354/21 Справа № 204/3238/20 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 22.10.2018 року в м.Дніпро по вул. Січеславська Набережна, сталася ДТП за участю гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», склали повідомлення про ДТП (Європротокол) від 22.10.2018 року, в якому ОСОБА_1 визнав свою вину в ДТП. Транспортний засіб ОСОБА_2 був застрахований в ПрАТ «СК АХА Страхування» (нова назва АТ «СК «Аркс») згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту №146035а8дг від 22.05.2018 року. Позивачем сплачено потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 47750,99 грн., та таким чином відшкодовано збитки. В той же час, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № АК/8208514, який діяв на час настання ДТП. ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 03.01.2019 року було виплачено позивачу 30384,17 грн., з урахуванням чого, розмір невідшкодованого збитку внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 складає 17366,82 грн. У зв`язку з вищенаведеним позивач, на підставі ст.993, ч.1 ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» змушений звернутися за відновленням свого порушеного права до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача 17366,82 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та відшкодувати судові витрати по справі. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає запотрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2018 року о 08:05 в м. Дніпро, по вул. Робоча сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Fiat (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засіб MERCEDES-BENZ отримав механічні пошкодження, а його власнику було завдано матеріальних збитків. Відповідно до п.33.1. ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ») ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 22.10.2018 (Європротокол), в якому ОСОБА_1 визнав свою вину в ДТП. Транспортний засіб MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ), був застрахований в ПрАТ «СК АХА Страхування» (нова назва АТ «СК «Аркс») згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту №146035а8дг від 22.05.2018 року. Судом встановлено, що на виконання договору добровільного майнового страхування позивач АТ «СК «Аркс» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 47750,99 грн., як еквіваленту вартості відновлювального ремонту, визначеного згідно страхового акту №АХА2421756 від 30.10.2018 року та рахунку з СТО. Відповідно до страхового полісу серії №АК/ АК/8208514, який діяв на дату настання зазначеної ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Fiat (д.р.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 , була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», зі страховим лімітом 100 000 грн. 03 січня 2019 р. ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено страхове відшкодування на користь позивача в розмірі 30384,17 грн., що підтверджується листом ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 03.01.2019 року. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для покладення на відповідача зобов`язанння щодо сплати суму 17366,82 грн., яка є різницею між фактичним розміром витрат страховика за договором майнового страхування та страховою виплатою страховика за полісом страхування відповідальності, у зв`язку з врахуванням коефіцієнту зносу, оскільки відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором ОСЦПВВТЗ можлива виключно за умов, передбачених договором чи випадків, встановлених у ст.37 ЗУ «Про ОСЦПВВТЗ», коли у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 6870). Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування. Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації. Встановлено, що відповідно до страхового полісу серії №АК/ АК/8208514, який діяв на дату настання зазначеної ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Fiat (д.р.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 , була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», зі страховим лімітом 100 000 грн. Відносини між відповідачем ОСОБА_1 та його страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, які ґрунтуються на відсутності правової підстави для стягнення суми страхової виплати з особи, винної у ДТП, оскільки таке право виникає тільки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), або у разі не виникнення у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування (стаття 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу) . Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду. А тому страховик потерпілого, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика (завдавала шкоди), в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача не є регресними, оскільки обов`язок відшкодування шкоди покладається на страховика відповідача, тобто на ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Посилання на те, що позивачем сплачено потерпілому страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 47750,99 грн., з яких ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило страхове відшкодування в розмірі 30384,17 грн, а сума 17366,82 грн. є різницею між фактичним розміром витрат страховика за договором майнового страхування та страховою виплатою страховика за полісом страхування відповідальності, відхиляється колегією суддів, оскільки в будь-якому разі розмір шкоди не перевищує ліміт страхового відшкодування, а відтак відповідальним суб`єктом в межах цієї суми буде страховик завдавача шкоди ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що в такому випадку виключає підстави для настання цивільно-правової відповідальності відповідача перед страховиком потерпілої особи. Зважаючи на вищевикладене доводи апеляційної скарги є такими, що зводяться до трактування норм чинного законодавства на власний розсуд. Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: