Постанова 4857 № 460/7044/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7044/20 пров. № А/857/204/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року про зупинення провадження у справі (головуючий суддя: Друзенко Н.В., місце ухвалення м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинення певних дій, встановив: ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку 21.09.2020, звернулася до суду з позовом в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату з 17.07.2018 вказану допомогу в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі 460/7044/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а. Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що підстави зупиняти провадження у цій справі відсутні, оскільки правовідносини у розглядуваній справі і у справі 510/1286/16-а, розгляд якої став підставою для зупинення провадження, не є подібними, так як предмет у них різний. У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою правильного застосування норм матеріального права, необхідно зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Суд апеляційної інстанції зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (справа № 802/3999/15-а), від 03 липня 2019 року (справа № 826/27404/15). Відповідно до цих рішень Верховного Суду, подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивач у цій справі оскаржує протиправну бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рокитніської районної державної адміністрації Рівненської області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та просить зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. У свою чергу, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят з дати призначення пенсії 17 липня 2009 року, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою ст. 99 КАС України. Отже, з вищенаведеного слідує, що у зазначених справах різний об`єкт та предмет правового регулювання, умови застосування правових норм, а також час та підстави виникнення відповідних спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що формування правових висновків в частині застосування строків звернення до суду в соціальних справах не може бути достатньою правовою підставою для зупинення провадження у справі. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 510/1286/16-а, розгляд якої став підставою для зупинення провадження. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зупинив провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, а тому ухвала від 05.10.2020 підлягає скасуванню. Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно ст. 320 КАС України, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при зупиненні провадження у справі допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи відсутні, оскільки ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (а. с. 23-24) поновлено провадження у цій справі, а рішенням від 15.12.2020 (а. с. 28-31) визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги та зобов`язано відповідача проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 21 березня 2020 року. Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року про зупинення провадження у справі 460/7044/20 скасувати, справу направити до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. С. Затолочний