Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 308/6799/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 308/6799/18 пров. № А/857/15971/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2020 року (рішення ухвалене о 09:36 хв. у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Бенца К.К., повне судове рішення складено 12.10.2020) у справі за позовом ОСОБА_2 поданого в особі уповноваженого представника Василечко Анатолія Васильовича до Закарпатської митниці державної фіскальної служби України про скасування постанови № 2118/30500/18 від 06.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИЛА: У червні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці державної фіскальної служби України про скасування постанови № 2118/30500/18 від 06.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що постановою в справі про порушення митних правил № 2118/30500/18 від 06.06.2018 року, винесеною заступником начальника Закарпатської митниці ДФС начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицьким В.А., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст. 481 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень. Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_3 перевищив термін тимчасового ввезення транспортного засобу марки «Nissan» модель «Patrol» , VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 більше ніж на 10 діб. Просив позов задоволити. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2017 року о 15-25 год. гр. Угорщини ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС, легковий автомобіль марки «Nissan» модель «Patrol» , VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 в митному режимі «тимчасове ввезення до 01 року». Під час проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних Інспектор та ЄАІС ДФСУ встановлено, що станом на 02.05.2018 року автомобіль марки «Nissan» модель «Patrol» , VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 вивезеним за межі митної території України не значився. Тому, громадянин ОСОБА_3 зобов`язаний був вивезти автомобіль марки «Nissan» модель «Patrol», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 за межі митної території України у термін до 14.04.2018 року або вчинити інші дії, визначені ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України. Як зазначає в своєму поясненні гр. Угорщини ОСОБА_3 підтвердив факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України у встановлені строки у зв`язку із тим, що був відсутній в Україні з листопада 2017 року та поломкою автомобіля , про що надав довідку № 4 від 26.04.2018 року ПП Автостиль - Клас, згідно якої автомобіль перебуває на ремонті з 10.04.2017 року. Головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_4 відносно гр. Угорщини ОСОБА_3 було запроваджено протокол № 2118/30500/18 від 02.05.2018 року про порушення митних правил за ознаками ч.3 ст. 481 МК України, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на десять діб. Постановою № 2118/30500/18 від 06.06.2018 року, винесеною заступником начальника Закарпатської митниці ДФС за наслідками розгляду протоколу № 2118/30500/18 про порушення митних правил від 02.05.2018 року, гр. Угорщини ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 481 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 ,00 гривень, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на десять діб. На підтвердження факту перебування автомобіля на ремонті, позивач надав довідку за підписом директора ПП Автостиль - Класвід 26.04.2018 року, з якої вбачається, що з 10.04.2017 автомобіль марки «Nissan» модель «Patrol», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 знаходиться на ремонті. Як вбачається з письмових пояснень директора ПП Автостиль - Класвід 16.05.2018 року адресована Закарпатській митниці ДФС при виготовлені довідки від 26.04.2018 року була допущена технічна помилка у написанні дати, просив рахувати дату актуальною з 10.11.2017 року автомобіль марки «Nissan» знаходився на ремонті у ПП Автостиль - Клас. Проте, позивач не звертався до Закарпатської митниці ДФС із повідомленням про неможливість вивезти автомобіль за межі митної території України, доказів зворотного до суду першої інстанції не надано. Згідно пункту 28 статті 4 МК України визначає митні правила, як встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України. Пункт 25 статті 4 МК України визначає митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обовязковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Згідно з ч. 2 ст. 380 МК України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. Відповідно до частини 4 частиною 5 ст. 380 тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб, та, що транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Виходячи з наведеного, позивач зобов`язаний був вивезти вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України у термін до 14.04.2018 року або вчинити інші дії, визначені ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Частиною 1 ст.460МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами Відтак, виходячи із змісту даної норми позивач повинен довести, що вчинення ним порушення відбулося внаслідок дії аварії, непереборної сили або протиправні дії третіх осіб. Згідно п.2 ч.1 ст.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Таким чином, перевізник звільняється від відповідальності за ст.481 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення ) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005р. №1118, до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події. Згідно пункту 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок №657): аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження -надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Таким чином, обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої. Надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять. Означений ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою буксирування на лафеті, або на автопричепі. Позивачем не надано жодних доказів того, що автомобіль фактично потребував ремонту до ввезення його на Україну і він фізично не міг здійснити необхідний ремонт транспортного засобу, ще до моменту ввезення останнього на митну територію України. Згідно п. 2 розділу VIII вищевказаного Порядку, технічну несправність (ремонт транспортного засобу) неможливо визнати аварією, оскільки аварія, як небезпечна подія, маєносити техногенний характер, чого у спірному випадку не існувало. Довідка від 26 квітня 2018 року, видана ПП «Автостиль-Клас» не містять інформації та жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував у результаті аварії або дії обставин непереборної сили, а також відсутні дані, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між ремонтом та аварією. Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Згідно пункту 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди. За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений. Підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.3ст.481 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб. Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України «Про торгово-промислові палати» і надано Торгово - промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам, як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні. ПП «Автостиль-Клас» не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. Окрім того, додані до адміністративного позову документи, не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії, а тому не є належними та допустимими доказами у даній справі. Згідно п.3 розділу III Наказу № 615 передбачено, що послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником та виконавцем (договір, наряд-замовлення). Законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків часу дії обставин непереборної сили чи аварії або ліквідації їх наслідків, а саме: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення ) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події. Згідно довідки за підписом директора ПП Автостиль - Класвід 26.04.2018 року вбачається, що з 10.04.2017 автомобіль марки «Nissan» модель «Patrol» , VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2 знаходиться на ремонті. Апеляційний суд вважає, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті ст.192 МК України не перериває встановлений строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України. Перебування транспортного засобу позивача в ремонті, на думку суду, не було спричинене аварією, дією обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, тому при писи ч.1ст.460 МК України щодо спірних правовідносин застосовані бути не можуть. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №569/4632/16-а) та від 04 грудня 2018 року (справа №308/6634/16-а), і відповідно до вимог ч.5ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Факт перевищення гр. Угорщини ОСОБА_3 строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України , більше ніж на десять діб підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами, доказів наявності підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач не надав, а тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил № 2118/30500/18 від 06.06.2018 року прийнята посадовою особою відповідача правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Василечко Анатолія Васильовича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2020 року у справі №308/6799/18 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 17.02.2021