Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2183/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2183/20 пров. № А/857/122/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Судової-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/2183/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,- суддя в 1-й інстанції - Коморний О.І., час ухвалення рішення - 11.11.2020 року, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - 23.11.2020 року, В С Т А Н О В И В : До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога, з урахуванням уточнених позовних вимог: - визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 ; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 19.02.2020. Позовні вимоги мотивовано тим, що 04 лютого 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №447 про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, зокрема до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади. Вказує, що 19 лютого 2020 року, після одужання, позивача ОСОБА_1 ознайомлено з даним наказом. Зазначає, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення видано на підставі висновку службового розслідування, яке проведено з порушенням "Порядку проведення службових розслідувань в НПУ" затв. Наказ № 893 від 07.11.2018, так як воно проведено не повно, не об`єктивно, з явним ухилом дискредитувати позивача як керівника підрозділу поліції. Зазначає, що згідно Порядку при вчинені поліцейським дисциплінарного проступку, встановлюється причина і умова його вчинення, вина, ступень тяжкості дисциплінарного проступку, розмір заподіяної шкоди та пропозиції щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Вказує, що при проведені службового розслідування цього не було зроблено, що свідчить, на думку позивача, про упередженість і необ`єктивність. Звертає увагу суду на те, що позивач не міг захистити свої права шляхом надання пояснення дисциплінарній комісії, бо в цей момент перебував на лікарняному, а дисциплінарна комісія не зупинила проведення службового розслідування на період його перебування на лікарняному. Зазначає, що обставини викладені у службовому розслідуванні лягли в основу оспорюваного наказу. Відповідач у мотивувальній частині наказу зазначає, що начальник Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковник поліції ОСОБА_1 всупереч вимогам наказу ГУНП від 19.10.2018 № 3667 не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП, а також не проводив їх цільовий інструктаж на протязі липня-жовтня 2019 року, що свідчить про неналежне ставлення, а фактично самоусунення від виконання службових обов`язків згідно займаної посади. Також, як керівник, будучи зобов`язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив відповідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованому підрозділі. Позивач зазначає, що з таким висновком відповідача не згідний. Стверджує, що пред`явлення позивачу невиконання службових обов`язків і нормативно-правових актів є безпідставним та надуманим та непідтвердженим жодним доказом. Щодо не проведення перезміни та інструктажу у дати зазначені в наказі, позивач зазначає, що такі спростовуються книгою нарядів. Вказує також, що дисциплінарною комісією некоректно вказані дати, в які позивач нібито, не проводив цільовий інструктаж та не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП. Зазначає, що із 27 днів вказаних в наказі, 15 днів випадає на вихідні і святкові дні. Згідно книги розстановки нарядів, тільки 03.08.2019, 05.07.2019, 17.09.2019, 18.09.2019 позивач не проводив наряди по причині поїздки в ГУНП у Львівській області та виконання іншого завдання. В ці дні перезміна і інструктаж були проведені заступником і Сколівський ВП працював у штатному режимі. Інформує суд, що співробітник поліції, в тому числі і керівник підрозділу, теж має право на вихідні дні. Тому вважає, що дисциплінарна комісія при об`єктивності повинна була звернути увагу на ту обставину. Що стосується звинувачення відповідачем відсутності контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, пов`язаними із подією, яка мала місце за адресою: АДРЕСА_1 (ввідне завдання), пояснює, що на службовий планшет поліцейському СРПП № 4 Сколівського ВП сержанту поліції ОСОБА_2 та інспектору СРПП цього ж відділення поліції старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 надійшло повідомлення про бійку особами ромської національності, які мають предмети в руках схожі на палку. Вважає, що звинувачення відповідачем в тому, що позивач не прослідкував виїзд наряду поліції на місце події є безпідставним. Відповідно до посадової інструкції, позивач, як керівник підрозділу поліції, відповідає, не за виїзд нарядів поліції на місце події, а за організацію і облік реєстраційних документів. Виїзд нарядів на місце події покладається на заступника підрозділу поліції. Вказує, що як видно із ЖЕО № 5577 вищезазначена подія була зареєстрована і надана відповідь поліцейським ОСОБА_2 про те, що під час патрулювання ніякої бійки чи осіб ромської національності не виявлено. Вважає, що при визначені виду дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано, що попереднє дисциплінарне за 2018 рік було знято. Вказує, що не враховано відповідачем і те, що на момент подачі позову до суду Львівським окружним адміністративним судом (суддя ОСОБА_4 ) ухвалено рішення у справі № 1.380.2019.005724 від 19.02.2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції, яким скасовано в повному обсязі покладене дисциплінарне стягнення-попередження про неповну посадову відповідність. Тому вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку про системність дисциплінарних правопорушень. Зазначає, що зі змісту оскаржуваного наказу №447 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області" видно, що однією із підстав застосування до позивача дисциплінарного стягнення є, на думку відповідача, порушення службової дисципліни що полягало в недотримані норм законодавства, що регламентують діяльність поліцейських. Однак ці норми носять загальний характер і визначають обов`язки і правила поведінки поліцейських. Вважає, що для констатації факту порушення таких норм необхідно вказати на конкретні дії чи бездіяльність, що призвели до їх порушень. Тобто вважає, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення вимог зазначених статей, та чим це підтверджується. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/2183/20 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, затвердженого 06.03.2020 начальником ГУНП у Львівській області. Вказує, що на виконання наказу ГУНП у Львівській області від 24 грудня 2019 року № 3935, відповідно до вимог "Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції", затвердженої наказом МВС України від 30.01.2017 № 67, комісією ГУНП у Львівській області в період з 26 до 27 грудня 2019 року проведено комплексне інспектування службової діяльності Сколівського ВнП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Вказує, що проведеним службовим розслідування установлено, що начальник Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 , не провів усіх запланованих занять із вогнепальної підготовки, не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП, а також не проводив їх цільовий інструктаж 13.10.2019, 09.11.2019, 10.11.2019, 13.11.2019, 20.11.2019, 22.11.2019, 23.11.2019, 24.11.2019 та 29.11.2019, що свідчить про неналежне ставлення, а фактично самоусунення від виконання службових обов`язків (посадових інструкцій) згідно займаної посади. При цьому вказує, що за аналогічні порушення зі сторони ОСОБА_1 , щодо не здійснення перезміни нарядів СОГ та ГРПП 03.07.2019, 05.07.2019, 14.07.2019, 22.07.2019, 27.07.2019, 28.07.2019, 03.08.2019, 04.08.2019, 05.08.2019, 11.08.2019, 15.08.2019, 17.08.2019, 18.08.2019, 24.08.2019, 25.08.2019, 27.08.2019, 31.08.2019, 07.09.2019, 08.09.2019, 14.09.2019, 15.09.2019, 17.09.2019, 18.09.2019, 19.09.2019, 25.09.2019, 27.09.2019, 10.10.2019, 12.10.2019, які було виявлено мобільною групою ГУНП ще 12 листопада 2019 року. Апелянт зазначає, що відповідно до п.4 наказу ГУНП у Львівській області №3667 від 19.10.2018, перезміну нарядів проводити особисто начальникам відділів і відділень поліції, командирам стройових підрозділів, а у разі їх відсутності особою, на яку покладено виконання обов`язків. Час проведення перезміни нарядів може бути змінений у виняткових випадках з дозволу начальника ГУНП у Львівській області. В даному випадку вихідні дні та іншими причини, які зазначив ОСОБА_1 в позовній заяві, не є поважними причинами пропуску служби. Крім того, позивач був відсутній на робочому місці в період з грудня 2019 року по січень 2020 року, про те належним чином не попередив лікарню МВС у Львівській області, як це передбачено наказом №470 від 05.02.2018 року. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/2183/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено протиправність застосування дисциплінарного стягнення - звільнення позивача з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, то суд дійшов висновку, що відповідно і наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 51 о/с від 19.02.2020 про виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області в частині виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади є протиправним та підлягає скасуванню. Розглядаючи спір, апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 21.11.2019 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області винесено наказ №3525 (т.1, а.с. 172) про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії. Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020, а саме п.3 резолютивної частини: "За порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених п. 2,9 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.3,4,7,8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018року № 2337-VIII та п.3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, порушення вимог наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018р. №3667 "Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб та ГУНП та доповідь керівництву Головного управління", на підставі п. 6 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади." (т. 1, а.с.152-161). 04 лютого 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №447 про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, зокрема ОСОБА_1 . В пункті 1 резолютивної частини наказу зазначено: "За порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених п. 2,9 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.3,4,7,8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та п.3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, порушення вимог наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 №3667 "Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб та ГУНП та доповідь керівництву Головного управління", на підставі п. 6 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, № 2337-VIII, до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 (0078111), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади" (т. 1, а.с. 146-150). Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Спірні правовідносини в даній справі пов`язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Статтею 3 цього Закону визначено, що поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі Дисциплінарний статут) (ч.1 ст.19 Закону №580-VIII). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Згідно дефініції, наведеної у ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Згідно ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Згідно ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Частиною третьою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень : зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. За змістом ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту). Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту). Згідно ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 було затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі Порядок №893). Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються ст.16 Дисциплінарного статуту. Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту). До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (ч.3 ст.16 Дисциплінарного статуту). Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.4 ст.16 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.1, 2 ст

2. Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником. Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію". Окрім вказаних основних обов`язків, у ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено зобов`язання поліцейського, які випливають із службової дисципліни. Під час виконання службових обов`язків поліцейський відповідно до п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту має право: 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань; Обмеження прав поліцейського відповідно до ч. 5 ст. 1 Дисциплінарного статуту не допускається, крім випадків, визначених законом. За порушення службової дисципліни поліцейські відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області затвердженого начальником ГУНП у Львівській області полковником поліції В. Віконським 21.01.2020 (т.1, а.с.175-184) Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020 встановлено : " 12.11.2019 мобільною групою ГУНП у складі старшого інспектора з ОД ВК УКЗ майора поліції ОСОБА_5 та старшого інспектора ВІОС УКЗ капітана поліції ОСОБА_6 , при перевірці стану дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у Сколівському відділенні поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, о 14:38 на лінію " 102" з планшетного пристрою, за яким закріплений абонентський номер НОМЕР_1 , було дано ввідне завдання, про те, що за адресою: м. Сколе, вул. Братів Вільшинських, 8, відбувається бійка між особами ромської національності, які мають предмети схожі на палки. Вказане повідомлення через ІПНП о 14:41 було надіслано на планшетний пристрій для реагування та закріплено за нарядом автопатруля СРПП № 4 ПП Сколівського ВП, в якому несли службу поліцейський сержант поліції ОСОБА_2 та інспектор лейтенант поліції ОСОБА_3 о 15:46 сержант поліції ОСОБА_2 , в системі ІПНП через планшетний пристрій, підтвердив виконання завдання рапортом, наступного змісту: "Заявник у телефонному режимі повідомив, що проходячи по вул. Б. Вільшинських в м. Сколе побачив, як двоє невідомих конфліктують, тому зателефонував до поліції. Під час патрулювання ніякої бійки чи осіб ромської національності не виявлено". Однак, станом на 15:46 на місце події, а саме до будинку АДРЕСА_1 наряд ГРПП не прибув та з даного нікого з очевидців не опитано, крім цього установлено, що службовий автомобіль ГРПП марки "Рено Доккер" д.н.з. НОМЕР_2 експлуатувався без дорожнього листа. Опитаний з даного приводу інспектор СРПП №4 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджинець с. Козьова, Сколівського району, освіта вища юридична, у 2009 році закінчив Національний університет "Львівська політехніка", в ОВС України проходив службу з 14.03.2014, у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 01.12.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - неповна службова відповідність, оголошене наказом ГУНП від 18.09.2019 №2790, повідомив, що 12.11.2019 з 08:00 по 20:00 заступив в наряд спільно з сержантом поліції ОСОБА_2 . Близько 14:43 отримали на службовий планшет повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 , відбувається бійка між особами ромської національності, які мають предмети схожі на палки. Прибувши на місце події, та обслідувавши дану вулицю, осіб, які б порушували громадський порядок, чи осіб ромської національності з предметами, схожими на палки у руках виявлено не було. У ході телефонної розмови із заявником встановили, що під час руху по вищевказаній вулиці останній виявив конфлікт між двома особами ромської національності, однак на даний час залишив місце події. Додатково у наданому поясненні ОСОБА_3 зазначив, що з перехожими громадянами з даного приводу не спілкувались, із автомобіля не виходили. Опитаний з даного приводу поліцейський СРПП №4 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджинець с. Головецько, Сколівського району, освіта середня повна, у 2012 році закінчив Стрийський коледж при ЛНАУ, в ОВС України проходив службу з 12.05.2014, у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 01.12.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь, оголошене наказом ГУНП від 18.09.2019 №2790, надав письмове пояснення, у якому повністю підтвердив факти викладені у поясненні ОСОБА_3 " (т.1, а.с.177) Як підтверджено звукозаписом судового засідання 28.10.2020 проведено допит свідків, зокрема ОСОБА_3 , який на запитання представника позивача стверджує, що на повідомлення про бійку по вул. Б. Вільшинських в м. Сколе відреагували разом з ОСОБА_2 та прибули на місце події, однак під час патрулювання бійки чи осіб ромської національності не виявлено та заявник також покинув місце події. На запитання представника відповідача, чи були опитані очевидці та чи доповідали керівництву про дану подію, свідок ОСОБА_3 вказав, що в усній формі провели спілкування, також вказує, що в електронному вигляді подавали рапорт. На запитання суду чи відбиралися пояснення під час проведення службового розслідування, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що надавав пояснення. Також, з пояснень отриманих під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні 28.10.2020 від свідка ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на повідомлення про бійку осіб ромської національності невідкладно відправилися на місце події, проте бійки чи осіб ромської національності не виявили. Стверджує, що автомобіль не покидали, вулицю обстежили, провели опитування однієї особи (перехожого), однак факт бійки не підтвердився, рапорт подано в електронному вигляді. На запитання суду чи відбиралися пояснення під час проведення службового розслідування, свідок ОСОБА_2 підтвердив, що надавав пояснення. Разом з тим, з пояснень отриманих під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2020 від свідка ОСОБА_7 , встановлено, що ОСОБА_1 порушено порядок проведення інструктажів з членами СОГ та ГРПП. В свою чершу, згідно Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020, що : "Опитати з даного приводу начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджинця с. Корчин, Сколівського району, освіта вища юридична, у 2004 році закінчив НАВС, в ОВС України проходив службу з 15.08.2000 у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 17.11.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - неповна службова відповідність, застосоване наказом ГУНП від 13.08.2019 №2465, в ході проведення службового розслідування не надалось можливим, оскільки останній з 29.11.2019 відсутній на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю: -згідно довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу КНП "Сколівський центр ПМД" СРР ЛО від 29.11.2019 №18 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікування у лікаря ОСОБА_8 даної медичної установи з 29.11.2019 по 19.12.2019. -згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України КНП "Сколівська ЦРЛ" СРР ЛО від 10.01.2020 №1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 20.12.2019 по 10.01.2020 та на амбулаторному лікування з 11.01.2020 по 14.01.2020. При цьому, на порушення вимог наказу ГУНП 09.02.2018 № 470 "Про впорядкування обліку поліцейських ГУНП у Львівській області, які тимчасово не працездатні" про зміну місця лікування свого безпосереднього керівника начальника Стрийського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_9 (відповідний рапорт долучено до матеріалів) та ДУ "ТМО МВС України у Львівській області" ОСОБА_1 не повідомляв, а під час перебування на лікуванні, в ході телефонних розмов від зустрічі для надання пояснень відмовлявся. З метою забезпечення отримання пояснення у ОСОБА_1 , останньому тричі було скеровано листи за адресою, зазначеною в його особовій справі, однак ОСОБА_1 для надання пояснень не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Крім цього, 10.01.2020 членами дисциплінарної комісії було відвідано ОСОБА_1 за встановленим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де з будинку вийшла особа жіночої статі, представившись дружиною ОСОБА_1 , повідомила, що останній відпочиває (спить) та вийти для спілкування не зможе. При спробі передати запрошення ОСОБА_1 , остання відмовилась будь-що передавати. Після чого відвідано поштове відділення, с. Крушельниця де при розмові з поштарем пані Світланою з`ясовано, що попередні надіслані листи з повідомленням лежать на пошті без вручення, оскільки при неодноразових телефонних розмовах, ОСОБА_1 було повідомлено про наявність на пошті кореспонденції, однак для її отримання, останній не прибув, тому по завершенні строків зберігання таких листів без вручення, відповідні корінці будуть повернуті відправнику. Після цього, членами дисциплінарної комісії було здійснено телефонний дзвінок за номером телефону НОМЕР_3 із застосуванням гучномовця, та ході телефонної розмови ОСОБА_1 повторно роз`яснено про необхідність надання пояснення в рамках службового розслідування, що проводиться за фактом порушення службової дисципліни працівниками Сколівського ВП, в рамках якого установлено порушення чинних нормативних документів з його сторони. Однак, від зустрічі для надання пояснення відмовився, повідомивши, що пояснення надасть по завершенні лікування. З даного приводу складено та зареєстровано відповідний акт (акт № 322 від 11.01.2020)." (т.1, а.с. 179-180) На запитання суду чи повідомляв позивач, що перебуває на лікуванні, свідок ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_1 про перебування на лікарняному повідомив. Отже, колегія суддів прийшла до переконання, що ОСОБА_7 було відомо, що ОСОБА_1 під час проведення службового перебував на лікарняному листку непрацездатності, однак, як вказав свідок, членом дисциплінарної комісії не ініційовано зупинення проведення службового розслідування. Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу КНП "Сколівський центр ПМД" СРР ЛО від 29.11.2019 №18 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікування у лікаря ОСОБА_8 даної медичної установи з 29.11.2019 по 19.12.2019 (т.1, а.с.22). Згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України КНП "Сколівська ЦРЛ" СРР ЛО від 10.01.2020 №1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 20.12.2019 по 10.01.2020 та на амбулаторному лікування з 11.01.2020 по 14.01.2020 (т.1, а.с. 21) Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні: - з 15.01.2020 по 27.01.2020, згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 27.01.2020 (т.1, а.с.18); - з 28.01.2020 по 06.02.2020, згідно довідки №7 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 28.01.2020 (т.1, а.с.19); - 07.02.2020 по 14.02.2020 та з 15.02.2020 по 18.02.2020, згідно довідки №6 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 07.02.2020 (т.1, а.с.20); Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок). Відповідно до п.2 розділу IV Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Як підтверджено матеріалами справи, позивач з 29.11.2019 по 18.02.2020 перебував на лікарняному, отже службове розслідування проведене у період тимчасової непрацездатності позивача, тобто за його відсутності, чим порушено його права визначені п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту та п.2 розділу IV Порядку, зокрема право ознайомлюватися з висновком службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань. Тобто, право позивача на участь в проведених відносно нього службового розслідування, тобто на участь у процесі прийняття рішення, було порушено відповідачем. Колегія суддів звертає увагу, що попереднє дисциплінарне стягнення, відповідно до наказу № 2465 від 13.08.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність скасовано рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 1.380.2019.005724. Рішення суду від 18.02.2020 по справі № 1.380.2019.005724 набрало законної сили 01.10.2020. Відтак, ОСОБА_1 не вчинено кілька дисциплінарних проступків, тому при застосуванні стягнення за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків відповідачем не враховано під час визначення виду дисциплінарного стягнення оскарження попереднього наказу. Додатково слід зазначити, що висновок службового розслідування, який слугував підставою для прийняття оспорюваного наказу, не містить достовірно встановлених обставин вчинення позивачем конкретних дій чи бездіяльності, що містять ознаки дисциплінарного проступку чи свідчать про невиконання ним службових обов`язків Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність пункту 1 оспорюваного наказу в частині застосування стягнення до позивача. З огляду на положення ч.1 ст.235 КЗпП України, враховуючи ту обставину, що позивача протиправно звільнено зі служби в поліції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення його на тій посаді та у тому органі, з якого було протиправно звільнено. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат за цим апеляційним провадженням немає. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 380/2183/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 17.02.2021 року