Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 473/3900/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 473/3900/20 Головуючий в 1 інстанції: Старжинська О.Є. Дата і місце ухвалення 11.12.2020р., м. Вознесенськ П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.12.2020 р. по справі №473/3900/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасування, В С Т А Н О В И В: В листопаді 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3379524 від 03.11.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. А також закрити провадження у справі. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.12.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не повне з`ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно досліджував надані Управлінням відеоматеріали, оскільки оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснювався такий відеозапис. На думку позивача наведені вище матеріали є не належними доказами у розумінні ст. 74 КАС України, оскільки отримані з порушенням встановленого порядку. У зв`язку з цим, апелянт просить скасувати рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.12.2020 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу Управління патрульної поліції зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3379524 від 03.11.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 03.11.2020 року о 15 год. 10 хв. транспортний засіб марки «KIA SPORTAGE» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись автошляхом Н-24 «Благовіщенськ-Миколаїв» на 184-му км. (напрямку руху від м. Нова Одеса до с. Михайлівка) проігнорував вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та здійснив обгін попутно рухаючогося транспортного засобу, чим порушив п. 33 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи відеоматеріали підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а отже підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пунктом 3.25 п. 3 Розділу 33 ПДР України визначено, що до заборонних дорожніх знаків відноситься дорожній знак "Обгін заборонено", яким забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.). Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення вимог дорожніх знаків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ознайомившись з відеозаписом, наданим Управлінням у підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції встановив, що 03.11.2020 року транспортний засіб марки «KIA SPORTAGE» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , дійсно, всупереч вимогам дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» здійснив обгін попутно рухаючогося вантажного автомобілю. Колегія суддів вважає, що зафіксований факт обгону на забороняючий знак попутно рухаючогося автомобілю повною мірою знайшов своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, є порушенням підпункту п. 33 ПДР України та складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що відповідачем цілком правомірно прийнято оскаржувану постанову та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Що стосується посилань позивача на неможливість прийняття до уваги в якості доказу відеозапису, яким зафіксовано здійснене позивачем правопорушення з тих підстав, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить інформації про технічний засіб, яким його здійснено, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп. 9 ч. 1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Враховуючи, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі данні технічних приладів, що мають функції відеозапису, судова колегія дійшла висновку, що наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП. Згідно ст.ст. 72, 73, 74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для не прийняття до уваги наданого відповідачем відеозапису, на якому зафіксовано здійснення позивачем адміністративного правопорушення. Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17, від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а. З приводу інших наведених апелянтом доводів судова колегія зазначає, що останні не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування правильно вирішеного по суті судового рішення. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.12.2020 р. без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Судді: А.Г. Федусик О.А. Шевчук