Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/6154/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/222/21 Справа № 210/6154/20 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю адвоката Горелікова Максима Миколайовича та потерпілої ОСОБА_1 , апеляційну скаргу адвоката Положешної Юлії Едуардівни в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року, якою ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого начальником відділення Міністерства надзвичайних ситуацій України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок. Згідно оскаржуваної постанови та відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №116365 від 31 жовтня 2020 року, з початку жовтня 2020 року, ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою, щодо своєї дружини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В апеляційній скарзі адвокат Положешна Ю.Е. в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги адвокат посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального і матеріального права. В апеляційній скарзі указується на те, що суд неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Зазначається апелянтом на залишення судом поза увагою письмових пояснень ОСОБА_2 та клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 .. Також, указується на те, що оскаржувана постанова не містить вказівки про те, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, при цьому зазначається на те, що при поданні заяви до органу поліції 06.10.2020 ОСОБА_2 не проживав з ОСОБА_1 , остання мешкала з іншим чоловіком. Покази ОСОБА_1 надані в суді не підтверджуються жодними доказами. Крім того, в апеляційній скарзі указується на те, що постанова суду не містить відомостей про потерпілу сторону. Указується в апеляційній скарзі й на те, що судом не встановлено у чому саме полягало насильство відносно потерпілої та які наслідки спричинені внаслідок цих дій. 01.02.2021 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання адвоката Положешної Ю.Е. в інтересах ОСОБА_2 , в якому вона просить закрити провадження у справі через збіг строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілої ОСОБА_1 , її представника адвоката Гореліка М.М., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги адвоката Положешної Ю.Е. в інтересах ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до таких висновків. Доводи про неповноту судового розгляду, викладені в апеляційній скарзі, є частково обґрунтованими. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Аналізом матеріалів справи встановлено, що суд, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про винуватість ОСОБА_2 , є неспроможними. Так, визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції посилався, зокрема, на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №116365 від 31 жовтня 2020 року, в котрому, як вказав суд, зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення. Виходячи із значених у ньому обставин, ОСОБА_2 з початку жовтня 2020 року, вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою, відносно своєї дружини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Адміністративна відповідальність настає за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у разі умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення. Враховуючи диспозицію викладеної норми закону, зазначені у фабулі протоколу дії ОСОБА_2 , які полягали у погрозі фізичною розправою та висловлюванні нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , не утворюють самі по собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Починаючи зі стадії оформлення протоколу, посадова особа поліції не розкрила об`єктивної сторони правопорушення, його суть викладена формально, не конкретно, не зазначено наслідки, що були чи могли бути заподіяні ОСОБА_1 в результаті інкримінованих ОСОБА_2 дій. Отже, місцевий суд в порушення ст. 280 КУпАП, дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки, у відповідності до ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду мав вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Однак, при вивченні матеріалів справи встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, фабула правопорушення, викладена в протоколі, взагалі не містить часу та дати вчинення цього правопорушення, проте суд залишив цю обставину поза увагою і фактично визнав ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 173-3 КУпАП за обставин викладених у протоколі. Наведене свідчить про порушення судом завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, а також позбавляє об`єктивної можливості визначити чи є підстави для застосування у справі положень ст. 38 КУпАП. Разом з цим, апеляційним переглядом справи встановлено, що суд, окрім як на протокол, у якості доказів підтвердження винуватості ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 послався на протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 жовтня 2020 року, з котрого вбачається, що ОСОБА_1 і раніше зверталася до відповідних органів із заявами щодо дій ОСОБА_2 , пояснення потерпілої ОСОБА_1 Ці документи наявні в матеріалах справи у копіях, які не містять мокрої печатки відповідного правоохоронного органу. При цьому, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_2 , в який він зазначив, що разом з ОСОБА_1 проживали у квартирі, яку придбали на спільний кредит, а 20.08.2020 ОСОБА_1 його залишила. Після чого близько 15.00 год. 23.08.2020 ОСОБА_2 почав дзвонити ОСОБА_1 з приводу дітей, розпочалася сварка, в ході якої він висловлювався нецензурною лайкою та погрожував розправою. Інших доказів на підтвердження обставин встановлених судом матеріали справи не містять. Даних на підтвердження завдання або можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої не надано, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи. Виходячи із пояснень ОСОБА_2 слідує, що між ним та ОСОБА_1 на протязі тривалого часу склалися неприязні стосунки на ґрунті колишніх особистих зв`язків, ознак вчинення насильства не вбачається. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на сукупність встановлених обставин, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, то доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі через збіг строків, визначених ст. 38 КУпАП, не перевіряються, з підстав застосування положень цієї норми лише у випадку визнання особи винною. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Положешної Юлії Едуардівни в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року щодо ОСОБА_2 скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_2 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко