Ухвала КЦС ВС № 295/11078/14-ц

Ухвала 17 лютого 2021 року м. Київ справа № 295/11078/14-ц провадження № 61-1618ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфабанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 28 січня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у цивільній справі № 295/11078/14-ц. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. І. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вступна та резолютивна частина оскарженої постанови апеляційного суду були проголошені 15 грудня 2020 року, а повний текст постанови апеляційного суду надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 17 грудня 2020 року. За таких обставин строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року закінчився 18 січня 2021 року. Касаційна скарга подана 28 січня 2021 року, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження передбаченого статтею 390 ЦПК України. Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду ОСОБА_1 отримала 04 січня 2021 року. Вказані обставини, на думку заявника, підтверджені інформацією з інтернет-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відправлення №1000813079570. Однак сама по собі вказана інформація не підтверджує дату вручення оскаржуваної постанови, оскільки відсутні відомості щодо відправника та отримувача поштового відправлення №1000813079570. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 295/11078/14-ц в розпорядженні Верховного Суду відсутні. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Підтвердженням дати отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема довідка суду; поштові документи, що дають можливість ідентифікувати поштове відправлення або інші документи, в яких зазначена дата вручення копії оскарженої постанови апеляційного суду. II. Щодо підстав касаційного оскарження Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником у касаційній скарзі чітко не визначено передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) касаційного оскарження. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). III. Щодо сплати судового збору Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. Позов було подано до суду у 2014 році. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 2 311 142,70 грн та 2 000 грн пені, у задоволені решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, змінено рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ ««Альфабанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 2 280 690,20 грн., 2 000 грн. пені та 3 521грн. судового збору», в решті рішення залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. Таким чином судовий збір за подану касаційну скаргу становить 7 308 грн (із розрахунку (3 654 грн х 200%), де 3 654 грн це 3 розміри мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня 2014 року. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом: - зазначення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року із наданням доказів на підтвердження таких причин; - надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 7 308 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; - надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у цивільній справі № 295/11078/14-ц залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. У разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович