Ухвала КЦС ВС № 638/11639/16-ц

Ухвала 15 лютого 2021 року м. Київ справа № 638/11639/16-ц провадження № 61-17438ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Онисковця Юрія Аврамовича на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнути 386 317,42 грн. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року в задоволені позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року скасовано та постановлено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 386 317,42 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди. 24 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Онисковець Ю. А. через приймальню громадян звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та зобов`язано заявника подати докази неповідомлення його про розгляд справи у судді апеляційної інстанції, та з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). На виконання ухвали у встановлений строк заявник подав клопотання про поновлення строку разом із доказами неповідомлення його про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та нову редакцію касаційної скарги. Згідно зі статею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днівз дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Представник ОСОБА_1 - адвокат Онисковець Ю. А.заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що про розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідач не була повідомлена, судові повістки не отримувала. Про існування заборгованості та справи дізналась від органів поліції. Уклавши договір про надання правничої допомоги, адвокат ознайомився з матеріалами справи 28 вересня 2020 року після чого написав заяву про отримання копії судового рішення. Копію рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року адвокатом Онисковцем Ю. А. отримано 26 жовтня 2020 року. Отже, зазначені доводи щодо поновлення строку на касаційне оскарження заслуговують на увагу, свідчать про поважність причин пропущення строку на касаційне оскарження, а тому є підстави для поновлення зазначеного процесуального строку. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на: неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 201/12712/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц; розгляд справи за відсутністю відповідачки, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої 411 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Онисковця Ю. А. подана на судове рішення у справі, яка відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню. Проте заслуговують на увагу доводи заявника що: справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , оскільки вона не брала участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій через необізнаність з наявністю позову та справи, не мала можливості подати докази та заперечення проти заявлених до неї вимог, розмір стягнутої з неї суми є значним, зважаючи на те, що вона є матір`ю одиначкою; заявник не може спростувати встановлені оскаржуваним судовим рішенням обставини при розгляді іншої справи. У справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, пункт 35) Європейський суд з прав людини зазначив: коло застосування концепції передбачуваності значною мірою залежить від змісту відповідного документа, сфери призначення, кількості та статусу тих, до кого він застосовується; сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі «передбачуваності» у контексті Конвенції; завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються враховуючи зміни у повсякденній практиці (рішення у справі «Горжелік та інші проти Польщі» (Gorzelik and Others v. Poland) [ВП], заява № 44158/98, п. 65); у цьому зв'язку не можна недооцінювати завдання вищих судів у забезпеченні уніфікованого та єдиного застосування права (рішення у справах «Тудор Тудор проти Румунії» (Tudor Tudor v. Romania), заява № 21911/03, пункти 29-30 та «Стефаніка та інші проти Румунії» (Stefanica and Others v. Romania), заява № 38155/02, пункти 36- 37); неспроможність вищого суду впоратись із цим завданням може призвести до наслідків, несумісних, inter alia, з вимогами статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі «Падурару проти Румунії» (Paduraru v. Romania), заява № 63252/00, пункти 98- 99). Отже, відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Онисковця Ю. А. та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 5 частини першої, пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Онисковцю Юрію Аврамовичу строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року. Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Онисковця Юрія Аврамовича. Витребувати із Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу № 638/11639/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 березня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний