LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС216/643/16-ц

від 10.02.2021 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляц…

Ухвала Іменем України 10 лютого 2021 року м. Київ справа № 216/643/16-ц провадження № 61-1616ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року у складі судді: Кузнецова Р. О., та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року у складі судді: Зубакової В. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав-Авто Кривий Ріг» про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року, зокрема, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна» про захист прав споживачів (єдиний унікальний номер 216/1087/18) об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав-Авто Кривий Ріг» про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди (єдиний унікальний номер 216/643/16-ц). Об`єднаній цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер 216/643/16-ц. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Дніпровського апеляційного суду «апеляційну скаргу по нововиявленим обставинам» та просив суд апеляційної інстанції скасувати, як помилкові: ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року про: повернення апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року про: об`єднання в одне провадження цивільної справи № 216/1087/18 з цивільною справою № 216/643/16-ц; про об`єднання в одне провадження цивільної справи 216/8919/15-ц з цивільною справою № 216/643/16-ц; про об`єднання в одне провадження цивільної справи 216/3514/16-ц з цивільною справою № 216/643/16-ц; ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року про: об`єднання в одне провадження цивільної справи 216/1087/18 з цивільною справою № 216/643/16-ц; про об`єднання в одне провадження цивільної справи 216/8919/15-ц з цивільною справою № 216/643/16-ц; про об`єднання в одне провадження цивільної справи 216/3514/16-ц з цивільною справою № 216/643/16-ц. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року зазначена «апеляційна скарга по нововиявленим обставинам» була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків: а саме для подання нових текстів апеляційної скарги окремо щодо кожного із оскаржених процесуальних документів суду першої інстанції та нових текстів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами щодо кожного судового рішення суду апеляційної інстанції. У січні 2021 року ОСОБА_1 на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року подав до суду апеляційної інстанції три заяви по суті, зокрема, апеляційну скаргу «по нововиявленим обставинам» на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року про об`єднання в одне провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна» про захист прав споживачів (єдиний унікальний номер 216/1087/18) з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав-Авто Кривий Ріг» про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди (єдиний унікальний номер 216/643/16-ц). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року апеляційну скаргу «по нововиявленим обставинам» позивача ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року повернуто. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 216/1087/18 з цивільною справою №216/643/16-ц, у зв`язку з чим, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції та підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, встановлений частиною першої статті 353 ЦПК України та до цього переліку не включено ухвалу про об`єднання цивільних справ в одне провадження. При цьому, суд роз`яснив позивачу в ухвалі про наявність у нього права включити на підставі частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року до апеляційної скарги на рішення суду, яке буде ухвалено по суті спору. При поверненні «апеляційної скарги по нововиявленим обставинам» в частині щодо ухвал Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надано суду апеляційної інстанції заяв про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, які він просив скасувати, як помилкові, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про недотримання позивачем ОСОБА_1 вимог статті 426 ЦПК України щодо форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Таким чином, вимоги ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у цій частині залишились не виконаними, що є підставою для її повернення. 29 січня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і відновити провадження у справі № 216/1087/18. Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 353 ЦПК України не має вичерпного переліку ухвал, які можна оскаржувати, а існування ухвал, які неможливо оскаржити, є ігноруванням державою вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і, як наслідок, статей 8, 9 Конституції України. У відкритті касаційного провадження в частині оскарженняухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року слід відмовити з таких мотивів. Системне тлумачення частини другої статті 17, частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Аналіз матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвала Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 рокув апеляційному порядку не переглядалась, а отже не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження в частині оскарженняухвали Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 рокуслід відмовити з таких мотивів. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення». Встановивши, що ухвала Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року про об`єднання в одне провадження цивільної справи № 216/1087/18 з цивільною справою №216/643/16-ц,не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Встановивши, що ОСОБА_1 не усунув недоліки, які визначені ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року в частині виконання вимог статті 426 ЦПК України щодо форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами щодо ухвал Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про повернення у цій частині. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Авто Кривий Ріг», товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай Мотор Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав-Авто Кривий Ріг» про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат Н. О. Антоненко М. М. Русинчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»