Постанова 4855 № 580/102/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/102/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про скасування вимог, ВСТАНОВИВ Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-59773-17 від 09.11.2018 року в сумі 15 819,54 грн. та №Ф-59773-17 від 07.12.2018 року в сумі 15 000,48 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що оскільки її вид діяльності як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають (діяльність у сфері права), то вона остання не має обов`язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з огляду на те, що фактично у даному випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що протирічить принципам податкового законодавства. Наголошувала, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема - арбітражного керуючого, вважається самозайнятою .особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є вже платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Отже, перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, я також повинна перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3-ї групи єдиного податку за видом діяльності КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач окрім статусу фізичної особи-підприємця, також є арбітражним керуючим, тому позивач, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та як фізична особа-підприємець, зобов`язана сплачувати єдиний внесок окремо за кожним видом діяльності. Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Черкаській області на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного внеску 3 групи з 01.07.2014 року. Основний (і єдиний) вид діяльності 69.10 - діяльність у сфері права. 27.03.2015 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво № НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно Наказу Міністерства юстиції України від 16.03.2015 року №369/5. Згідно Довідки про взяття на облік платника податків №1523010700390 від 08.04.2015 позивач зареєстрована у контролюючому органі як фізична особа-підприємець, арбітражний керуючий. ФОП/арбітражний керуючий ОСОБА_1 з часу реєстрації у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у контролюючих органах вчасно та в повному обсязі сплачувала єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно наданих позивачем декларацій про майновий стан і доходи, особи яка проводить незалежну професійну діяльність за 2016 - 2018 роки ОСОБА_1 як арбітражний керуючий, у вказані періоди не отримувала доходу, оскільки нею не проводилась така діяльність. Разом з тим, ГУ ДФС України в Черкаській області направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-59773-17 від 05.10.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 зобов`язана сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 6 809,99 грн. Дана вимога відповідно до ст. 56 ПК України оскаржена до ДФС України та рішенням ДФС України від 05.10.2018 року №Ф-50773-17 скасована та вважається відкликаною. В подальшому ГУ ДФС України в Черкаській області знову направило позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 року №Ф-59773-17 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15 819,54 грн., скарга на яку в ДФС України залишена без задоволення. Також, ГУ ДФС у Черкаській області знову направило позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-59773-17 від 07.12.2018 року, згідно якої позивач повинна сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15 000,48 грн. Не погоджуючись із вказаними вимогами, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ). Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI). Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Крім того, з системного аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що діяльність арбітражних керуючих підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI). Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Разом з тим, відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів. При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Колегія суддів зазначає, що законодавством розмежовується поняття «фізична особа-підприємець» та «особи, які провадять незалежну професійну діяльність». При цьому, положеннями Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не визначеного такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, а тому порядок обліку та сплати єдиного внеску таким платником положеннями Закону № 2464-VІ не передбачений. Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену за результатом розгляду зразкової справи №520/3939/19 стосовно питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Так, вирішуючи відповідне питання Верховний Суд дійшов висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи - підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом № 2464-VI як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. З огляду на зазначене та враховуючи, що позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було безпідставно встановлено позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску. Відтак, відповідач безпідставно здійснив подвійне нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, на підставі наявних у справі платіжних доручень, судом встановлено, що позивач сплатив єдиний внесок, розрахований для нього як фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування платника та не має заборгованості за такими зобов`язаннями. За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних вимог податкового органу. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Замінити у порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Постанова складена в повному обсязі 16 лютого 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко