Постанова 4855 № 580/5929/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5929/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Лащевської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: 1) визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо не проведення перерахунку заборгованості невиплаченої мені пенсії та невиплати недоплаченої частини основного розміру пенсії в сумі 133378,10 грн за період з 01.01.2016 року по 31.08.2020 року протиправною; 2) скасувати розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № 2303001813 за дорученням № Д2303001813/34 пенсіонера ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2303010062 за дорученням № Д2303010062/2 пенсіонера від 28 серпня 2020 року в зв`язку з їх не вірним розрахунком та не відповідністю матеріалам пенсійної справи; 3) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити позивачу перерахунок недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 28.08.2020 без тимчасового обмеження максимального розміру пенсії граничним розміром 10740 грн, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року в справі №7-рп/2016 та з урахуванням фактично отриманої позивачем пенсії в період з 01.01.2016 по 28.08.2020; 4) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити позивачу недоплачену частину основного розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 28.08.2020 року в сумі 133378,10 грн. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі №580/1911/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення з 01.01.2016 перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90% розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 про грошове забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року його пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 та здійснити йому виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. Втім, на думку позивача, відповідач 28.08.2020 провів перерахунок його пенсії і заборгованості по невиплаченій пенсії, при цьому заборгованість по недоплаченій пенсії відповідачем взагалі не було сплачено, а суму заборгованості по невиплаченій пенсії розраховано не вірно. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у адміністративній справі №580/1911/20 предметом розгляду є матеріально-правові вимоги до відповідача щодо перерахунку пенсії, а у даній справі предметом є вимоги щодо скасування невірного розрахунку пенсії. У даному випадку відмова у відкритті за даним позовом зумовила доступ позивача до правосуддя для повного захисту його прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано, що невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового оскарження, тому заява позивача є безпідставною. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсії, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі №580/1911/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення з 01.01.2016 перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90% розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 про грошове забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 та здійснити йому виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. На виконання даного рішення відповідач 28.08.2020 провів перерахунок його пенсії і заборгованості по невиплаченій пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, тому для захисту порушених прав при виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі №580/1911/20, позивач має право звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Згідно частини другої ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо. Крім того, приписами частини першої ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі №580/1911/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення з 01.01.2016 перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90% розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 про грошове забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 21.03.2018 №2303001813 та здійснити йому виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. На думку позивача, пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення Черкаського окружного адміністративного суду з порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованість по недоплаченій пенсії відповідачем взагалі не було сплачено, а суму заборгованості по невиплаченій пенсії розраховано не вірно. З огляду на вказане, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області при виконанні судового рішення, яке набрало законної сили. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Колегія суддів звертає увагу, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Підсумовуючи вище наведене, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі №580/1911/20, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №802/1933/18-а. У даному випадку новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення. Згідно пункту 2 частини другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Отже, колегія суддів вважає, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук