Постанова 4852 № 160/6980/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/6980/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (суддя Серьогіна О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004140504 про донарахування податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій у розмірі 228 849,16 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову було відмовлено. Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що у відповідача було відсутнє право на проведення перевірки, оскільки всупереч вимогам п. 79.2 ст. 79 ПК України підприємству не були вручені копія наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Також зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що рішення №12/57 про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки м. Дніпра і введення нової нормативно грошової оцінки в розмірі 644, 05 грн. середньої базової вартості за 1 кв. м. було прийнято Дніпровською міською радою тільки 20.05.2020. Представник позивача апеляційну скаргу підтримала. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, між Дніпровською міською радою та ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» укладено договір оренди земельної ділянки від 23.09.2009, згідно якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1848 га, кадастровий номер 1210100000:01:007:0094, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, в районі буд. 60. 08.10.2015 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 23.09.2009, відповідно до п. 1 якої поновлено право користування земельною ділянкою ділянку площею 0,1848 га, кадастровий номер 1210100000:01:007:0094, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, в районі буд. 60 для проектування та будівництва торговельного центру на три роки, починаючи з 01.10.2015. 05.09.2018 між сторонами укладено Додатковий договір до договору оренди землі в якому цільове призначення земельної ділянки зазначено: 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. За даними платника сума зобов`язань за податковою декларацією з плати за землю за 2017 рік (реєстраційний номер 9022392773 від 17.02.2017 звітна) складає 41295,98 грн. У Декларації за 2017 рік позивачем була взята нормативна грошова оцінка земельної ділянки з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2016 №03-07/290116/50 у розмірі 1298615,65 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оціни земель за 2016 рік 1,06. У зв`язку із зміною цільового призначення орендованої земельної ділянки, позивачем 02.10.2018 була подана уточнююча Декларація за 2018 рік в якій з вересня 2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.08.2018 №5/020818/03-07 складає 2 753 071,81 грн. За даними платника сума зобов`язань за податковою декларацією з плати за землю за 2018 рік (реєстраційний номер 9212258669 від 02.10.2018 уточнююча) складає 48637,52 грн. На підставі повідомлення про перевірку №577 від 19.11.2019 податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34561353) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018. Наказ від 19.11.2019 №1340-п разом із направленням були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 21.11.2019 з рекомендованим повідомленням по вручення за юридичною адресою позивача: 49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 8, кв. 52 та повернулися на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання. В акті перевірки від 02.01.2020 №12/04-36-05-04/34561353 встановлено порушення пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, ст. 285, ст. 286, ст. 287, ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в наслідок чого, було встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на суму - 183 079,33 грн. 14.02.2020 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004140504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями на суму 183079,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45769,83 грн. Податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що рішеннями Дніпровської міської ради встановлені наступні ставки орендної плати за земельні ділянки, які надані у користування: № 7/11 від 13.07.2016 розмір ставки орендної плати встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки (з 01.08.2016); №12/18 від 15.02.2017 - розмір ставки орендної плати встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки (з 01.03.2017); №13/27 від 06.12.2017 - розмір ставки орендної плати встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки (з 01.03.2017); №8/30 від 21.02.2018 - розмір ставки орендної плати встановлено у розмірі 2,3% від суми нормативної грошової оцінки (з 01.03.2017). Позивачем не надано доказів оскарження витягів Головного управління Держгеокадасту у Дніпропетровській області від 26.06.2018 № 80/220618/03-07 та від 21.08.2019 №1508-5006. За висновками суду першої інстанції, відповідачем вірно збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на суму 183079,33 грн. за 2017-2018 роки. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, про що складено акт від 02.01.2020 №12/04-36-05-04/34561353. Судом першої інстанції було встановлено та не заперечується учасниками справи, що наказ від 19.11.2019 №1340-п разом із направленням були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 21.11.2019 з рекомендованим повідомленням по вручення за юридичною адресою позивача: 49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 8, кв. 52 та повернулися на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання. Щодо дотримання процедури під час проведення перевірки, то відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Водночас, незважаючи на положення п. 79.3 ст. 79 ПК України про необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім під час її проведення, що гарантується положеннями п.п. п. 17.1 ст. 17 ПК України. Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №810/249/15. Позивач не був повідомлений про проведення перевірки до її початку у передбаченому законом порядку. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що вказану перевірку проведено без дотримання обов`язкових для цього умов, що вказує на її протиправність. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 21 ПК України, обов`язками посадових та службових осіб контролюючих органів є, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. За приписами п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України). Згідно із п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Таким чином, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкових повідомлень-рішень. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 справа №1570/7146/12. Колегія суддів вважає, що оскільки встановлено протиправність документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії, а саме податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Судом першої інстанції зазначене враховано не було. Судові витрати належить розподілити відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи наявні в матеріалах справи квитанції про сплату позивачем судового збору. Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2020 року №0004140504. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» витрати по сплаті судового збору в сумі 6 480 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 17 лютого 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш