Постанова 4851 № 520/11711/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 р.Справа № 520/11711/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН ТОРГ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/11711/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН ТОРГ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "САДІН ТОРГ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 2854 від 31.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "САДІН ТОРГ". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.20 відмовлено в задоволенні позову. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 2854 від 31.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "САДІН ТОРГ" є протиправним, а тому, підлягає скасуванню. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ 43983495) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та витягу з Єдиного державного реєстру України. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 31.08.2020 в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області винесено наказ № 2854 від 31.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "САДІН ТОРГ", яким на підставі пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (отримання інформації від державного органу, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв), пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.20 п. 19-1 ст. 19-1, пп 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" наказано працівникам Головного управління ДПС у Харківській області провести фактичну перевірку ТОВ "САДІН ТОРГ" за місцем фактичного провадження діяльності у господарських об`єктах, розташованих за адресами: вул. Кокчетавська, буд. 20, м. Харків; вул. Мало - Панасівська, буд. 5/7, м. Харків; вул. Морозова, 11, м. Харків, з 31 серпня 2020 року, тривалістю не більше 10 діб. Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення через необґрунтованість. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України. Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). За приписами пп.80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. У відповідності з п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Таким чином, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстав для проведення фактичної перевірки у оскарженому наказі № 2854 зазначено п. п. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. В пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка може бути проведена у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Так, матеріали справи свідчать, що до ГУ ДПС області надійшов лист Державної податкової служби України (далі - ДПС України) від 27.08.2020 № 15079/7/99-00-09-01-02-07, в якому вказується на необхідність проведення перевірки деяких суб`єктів господарювання. У листі ДПС України зазначено, що було проведено аналіз та співставлення інформації щодо основних показників діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність зі зберігання, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Таким аналізом встановлено, що діяльність окремих підприємств у цій сфері здійснюється з ймовірним порушенням вимог законодавства що регулює обіг підакцизних товарів та готівкових розрахунків, здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями у обсягах не типових для кінцевого споживача, накопичуються залишки алкогольних напоїв реалізація яких відсутня. З огляду на викладене, ДПС України зобов`язала посадових осіб ГУ ДПС провести фактичну перевірку ТОВ «САДІН ТОРГ», з метою встановлення реальних показників діяльності платника податків, в ході якої дослідити наявність залишків підакцизних товарів, шляхом проведення інвентаризацій (зняття залишків) підакцизних товарів та проведення хронометражу господарських операцій. Водночас, поняття податкового контролю визначено у п. 61.1 ст. 61 ПК України. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову ^політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способи здійснення податкового контролю перелічені у статті 62 ПК України. Зокрема, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено здійснення податкового контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до пп.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючим органом щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи). Як зазначалося вище, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків Законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.10.2019 року у справі № 804/4143/18. Крім того, з матеріалів справи слідує, що друга підстава для проведення фактичної перевірки, яка зазначена в оскарженому наказі № 2854 це пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, в якому зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками. а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи Державної фіскальної служби України є органами ліцензування у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Відтак, ГУ ДФС області є органом ліцензування роздрібної торгівлі пальним щодо місць такої реалізації, які розташовані на території м. Харкова та Харківської області. В статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95) закріплено, що контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії. При цьому, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби (контролюючих органів) визначаються ПК України, про що зазначено в ст. 1 даного нормативно- правового акту. За приписами пп. пп. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України на контролюючі органи покладено виконання таких функцій як: здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, до яких, зокрема, відноситься пальне; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері пального; проведення роботи щодо боротьби з незаконним обігом пального. Отже, після отримання інформації від ДПС України про можливі порушення ТОВ «САДІН ТОРГ» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також враховуючи зміст функцій, закріплених у пп. пп. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, обов`язок по виконанню яких покладено на органи державної податкової служби, у даних правових відносинах ГУ ДПС області мало беззаперечне право на призначення проведення фактичної перевірки позивача. Крім того, зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що видаючи наказ про проведення перевірки контролюючий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в межах розгляду апеляційної скарги позивача відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН ТОРГ" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі № 520/11711/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 17.02.2021 року