Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5088/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року справа №200/5088/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю: представника позивача - Богданова Є.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 200/5088/20-а (головуючий І інстанції Хохленков О.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження,- В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (далі - ПАТ «СК АСКО-Донбас Північний», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг, відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 783 від 23.04.2020 року «Про застосування заходів впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО- Донбас Півничний». Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року замінено відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) правонаступником - Національним банком України (а.с. 143). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 210-218). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, прийняти нове про задоволення позову через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Суд не надав оцінку матеріалам кримінального провадження, зокрема, показам свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 223-230). Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу у відсутність представника відповідача. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» зареєстроване в якості юридичної особи. 03.07.2017 року між ПАТ «СК АСКО ДС» та ОСОБА_4 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом АК/ 3896732, строк дії якого з 03.07.2017 року до 02.07.2018 року. Забезпеченим транспортним засобом за вказаним полісом є автомобіль ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_1 (а.с.14). Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі № 229/4489/17 встановлено в діях ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП та накладено на останнього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік. Згідно протоколу БР від 19.11.2017 року № 015813 19.11.2017 року о 14год. З0 хв. в м. Дружківка, вул. Потьомкіна, 59 водій ОСОБА_4 керував авто ВАЗ 2102 державний номер НОМЕР_1 , змінюючи напрямок руху не переконався в безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з авто RENAULT MEGANE державний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянки ОСОБА_5 , яка рухалась у зустрічному напрямку та не впоралась з керува нням, виїхала за межі проїжджої частини де скоїла наїзд на перешкоду ЛЕП, завдав механічні пошкодження транспортному засобу, чим порушив 10.7 ПДР, ст.124 КУпАП (а.с. 17). 20.11.2017 року ОСОБА_6 звернувся до ПАТ «СК АСКО ДС» із заявою про виплату за договором спричиненої шкоди в розмірі 99000 грн. (а.с. 18). ПАТ «СК АСКО-Донбас Північний» прийняло рішення у формі листа від 09.01.2018 року № 28 про відмову ОСОБА_6 у виплаті страхового відшкодування на підставі страхового акту № 582/17ГО від 09.01.2018 року (а.с. 24-25). Згідно акту № 214/13-4/15 від 27.02.2020 року, за результатом розгляду документів Нацкомфінпослуг встановлено, що ПАТ «СК АСКО ДП» прийнято невмотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_6 , а саме не з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 47-49). Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 783 від 23.04.2020 року «Про застосування заходів впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 25.05.2020 року (а.с.61-62). 07.05.2020 року позивачем надіслало на адресу Нацкомфінпослуг заяву № 755 про роз`яснення порядку виконання розпорядження (а.с.63). Листом відповідача № 8712/13-8 від 14.05.2020 року позивачу повідомлено, що до Нацкомфінпослуг не надано документів, які підтверджують навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку, тому на виконання розпорядження позивача повинен прийняти вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування та виплату або про відмову у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_6 (а.с.64). Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 року № 1070/2011, на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» (далі - Положення). Згідно пунктів 1, 2 Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. За змістом п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону № 2664 Національний банк України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг у межах компетенції, визначеної частиною першою статті 21 цього Закону: у разі порушення законодавства про фінансові послуги (крім законодавства, що регулює діяльність на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійну діяльність на фондовому ринку та діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення), нормативно-правових актів Національного банку України має право застосовувати заходи впливу та накладати адміністративні стягнення. Згідно ст. 39 Закону № 2664 у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання небанківських фінансових послуг, Національний банк України у межах своїх повноважень має право застосувати заходи впливу відповідно до закону. Національний банк України обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року № 2319, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, (далі - Положення № 2319) Згідно п.1.1 Положення № 2319 це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Положення № 2319 визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження. Згідно п. 2.1 Положення від 20.11.2012 року № 2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, як зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення. Згідно п.п. 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10 розділу 4 Положення від 20.11.2012 року № 2319 виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, з посиланням на відповідну норму законодавства, яку порушено та/або яка передбачає відповідальність за правопорушення, вчинене на ринках фінансових послуг. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акта про правопорушення. Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення. Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше: 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги; 30 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги за результатами аналізу звітності. Справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі: якщо не доведено факт вчинення особою порушення законодавства про фінансові послуги; якщо вирішення справи про правопорушення не належить до компетенції Нацкомфінпослуг; якщо з дня вчинення порушення минуло три роки; припинення особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; визнання таким, що втратив чинність, або визнання судом незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, нормативно-правового акта, який містить норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено, або визнання нечинним чи скасування акта про правопорушення, яким зафіксовано факти, що свідчать про наявність порушення вимог законодавства про фінансові послуги; якщо порушено вимоги нормативно- правового акта, доступ до якого обмежений; наявності за одним і тим самим фактом іншої справи про правопорушення; якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Нацкомфінпослуг у справі про правопорушення; прийняття на дату розгляду справи про правопорушення рішення Нацкомфінпослуг про виключення інформації про особу з Державного реєстру фінансових установ або з відповідних реєстрів та переліків, що ведуться Нацкомфінпослуг; порушення строку для прийняття рішення про застосування заходу впливу; якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 8 пункту 2.1 розділу II цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення. Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акта про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення. Строк для прийняття рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 8 пункту 2.1 розділу II цього Положення, може бути продовжений Нацкомфінпослуг до 90 днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення в разі витребування додаткових документів, даних та інформації, необхідних для прийняття рішення. Акт про правопорушення повинен містити: дату та номер; прізвище, ім`я, по батькові, посаду (посади) посадової (посадових) особи (осіб) Нацкомфінпослуг, яка (які) склала (склали) акт про правопорушення; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); опис виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою або яка передбачає відповідальність за правопорушення, вчинене на ринках фінансових послуг; підпис посадової особи Нацкомфінпослуг, яка склала акт про правопорушення; відбиток печатки Нацкомфінпослуг. До акта про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення (далі - матеріали про правопорушення). Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем у порядку, встановленому законодавством, або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти робочих днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення. Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення. У випадку розгляду справ про правопорушення, за які передбачено застосування заходів впливу, визначених підпунктами 1, 2, 4 - 8 пункту 2.1 розділу II цього Положення, член Нацкомфінпослуг відповідно до розподілу обов`язків подає матеріали про правопорушення до Нацкомфінпослуг як колегіального органу для розгляду справи про правопорушення. Повідомлення особи про розгляд справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем у порядку, встановленому законодавством, або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше ніж за десять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення. Згідно ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961) відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; 32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; 32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; 32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; 32.7. шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; 32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; 32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов`язаної з цією пригодою; 32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров`ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Згідно ст. 37 Закону № 1961 підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 37.2. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. 37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Як становлено вище, позивач прийняв рішення про відмову ОСОБА_6 у виплаті страхового відшкодування. на підставі страхового акту № 582/17ГО від 09.01.2018 року, про що повідомив ОСОБА_6 листом від 09.01.2018 року № 28, з обґрунтуванням причин відмови. Зазначене рішення про відмову у виплаті страхового від шкодування прийняте позивачем не з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону № 1961. Встановлена законодавцем вимога щодо вмотивованості рішення страховика передбачає, що таке рішення має бути обґрунтованим та законним, а у разі прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування - відповідь має бути винесена виключно з підстав, встановлених статтями 32 та/або 37 Закону. Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасуван ня оскаржуваного розпорядження відповідача, позивач, керуючись висновком № 2066 від 30.11.2017 року Донецького науково-дослідного інститут судових експертиз, вважає, що страховий випадок не настав, тому рішення страховика (позивача) про відмову у виплаті страхового відшкодування від 09.01.2018 року №28 є правомірним. Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі № 229/4489/17 встановлено в діях ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів у зв`язку з порушенням пункту 10.7 ПДР та накладено на останнього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік. Згідно з частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правона ступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Враховуючи наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким підтверджено факт скоєння вказаної вище ДТП, відмова позивача у виплаті страхового відшкодування на підставі висновку № 2066 від 30.11.2017 Донецького науково-дослідного інститут судових екс пертиз, з якого вбачається, що зазначена ДТП не відбувалась, є незаконним та немотивованим. Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив заперечення позивача з приводу того, що у відзиві відповідач вказував транспорт ний засіб RENAULT MEGANE, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , тобто не той, який отримав механічні ушкодження. Згідно матеріалів справи механічні ушкодження отримав автомобіль RENAULT MEGANE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , тому, посилання відповідача у відзиві на транспортний засіб RENAULT MEGANE, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , є опискою. Крім того, є необрунтованими посилання позивача на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася між автомобілями ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 не є страховим випадком. Згідно ст. 6 Закону № 1961 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 05.12.2017 у справі № 229/4489/17 було встановлено, що в діях ОСОБА_4 має місце адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, як порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобам. Отже, постановою Дружківського міського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі № 229/4489/17 встановлений факт ДТП. Позивач стверджує, що враховуючи зміст резолютивної частини спірного розпорядження та листа відповідача № 8712/13-8 від 14.05.2020 року, єдиним засобом виконання вимог відповідача є сплата страхового відшкодування на користь ОСОБА_6 . Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 резолютивної частини спірного розпорядження відповідача позивача зобов`язано усунути виявлене Нацкомфінпослуг порушення законодавства, яке полягало у неприйнятті рішення про здійснення страхового відшкодування та виплату його, або вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_6 . Тобто, порушення мало бути усунуте шляхом прийняття товариством одного з передбачених рішень, при цьому, у разі прийняття страховиком рішен ня про відмову у виплаті страхового відшкодування - таке рішення мало бути законним та вмотивованим, прийнятим з підстав, визначених статтями 32 та/ або 37 цього Закону № 1961. При цьому, позивач не навів жодного аргументу, від носно того, які саме його права порушені при прийнятті спірного роз порядження та яке право позивача буде відновлене у разі його скасування. Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на ненадання судом першої інстанції оцінки матеріалам кримінального провадження, зокрема, показам свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки вони не мають відношення до спірних відносин, а самі кримінальні провадження закриті (а.с. 26-32). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 200/5088/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без змін. Повний текст постанови складений 17 лютого 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова