Ухвала КГС ВС № 918/277/20

УХВАЛА 10 лютого 2021 року м. Київ Справа № 918/277/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 за вх. № 684/2021 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у складі колегії суддів: Крейбух О.Г. (головуючий), Тимошенко О.М., Юрчук М.І. та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у складі судді Бережнюк В.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ВСТАНОВИВ: 26.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій просить господарський суд: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; прийняти пропозиції щодо реструктуризації боргів; списати борги фізичної особи ОСОБА_1 ; зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти тощо щодо фізичної особи ОСОБА_1 (загальний мораторій). 30.03.2020 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/277/20 відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення боржника від сплати винагороди керуючому /реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залишено без руху. Встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом: протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали подати до суду докази (оригінали) авансування боржником ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень - у розмірі 31 530 грн. 02.07.2020 ухвалою Господарського суду Рівненської області заяву боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто заявнику. 06.08.2020, згідно з поштовим штемпелем, ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20 скасувати та передати справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду. 25.08.2020 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 918/277/20 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20 залишено без руху. Зобов`язано апелянта ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду: - докази сплати 2 102 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду; - докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (підтвердження статусу багатодітної сім`ї, копію трудової книжки, тощо). Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 08.10.2020 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами. 11.01.2021 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, а також ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про неплатоспроможність фізичної особи. 21.01.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]". Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20. При цьому, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами. Отже, вказана ухвала Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20 не переглядалась в апеляційному порядку, а тому у прийнятті касаційної скарги в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Водночас, перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Водночас, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 встановлений у розмірі 2 102 грн. Отже, звертаючись 11.01.2020 з касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20, заявнику належало сплатити судовий збір 2 102 грн. Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Також відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У даному випадку останнім днем подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 було 28.10.2020. У порушення зазначених вимог, ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 подано з порушенням строку на касаційне оскарження, а саме 11.01.2021, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, разом із клопотанням про поновлення такого строку. Вказане клопотанням обґрунтовано тим, що повний текст ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 складено 08.10.2020, отже, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України строки на касаційне оскарження закінчились 28.10.2020. Також ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 нею отримано 28.10.2020, тому строк на касаційне оскарження автоматично продовжується до 17.11.2020 (включно). Однак, у зв`язку з карантином вказаний строк ОСОБА_1 також пропущено, оскільки, як стверджує скаржник, у всьому світі зараз пропагують краще бути вдома, а у неї троє дітей, яких вона ні в якому разі не хотіла наражати на небезпеку зараження, тому доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження нею не додано. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважає, що процесуальний строк пропущено нею з поважних причин та просить Суд поновити їй строк на касаційне оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20. Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20, колегія суддів зазначає таке. З матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що скаржником не додано жодних доказів отримання оскаржуваної ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20. При цьому, навіть у випадку отримання повного тексту оскаржуваної ухвали - 28.10.2020, докази чого скаржником не надано, двадцятиденний строк на касаційне оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20, з дати її отримання, закінчився 17.11.2020, тоді як касаційну скаргу ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду аж 11.01.2021. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 була заявником апеляційної скарги та зверталася до місцевого господарського суду із позовною заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тобто ОСОБА_1 мала особисто контролювати рух вказаної справи. 09.10.2020 повний текст вказаної ухвали від 08.10.2020 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92068197). Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Отже, ОСОБА_1 не була позбавлена об`єктивної можливості в розумні строки дізнатися про ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо. При цьому, суд касаційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, контроль за рухом справи покладено на учасників справи, зокрема, на ОСОБА_1 . Також колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Тобто, відповідно до цієї норми, суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, лише у випадку якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження (об`єктивну неможливість своєчасно звернутись до Суду з касаційною скаргою), а також не підтвердив зазначені у клопотанні про поновлення строку доводи жодними доказами. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - навести Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 2 102 грн. Крім того, положеннями статті 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Згідно положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії. Однак ОСОБА_1 порушено вимоги частини першої статті 291 Господарського процесуального кодексу України, а саме до касаційної скарги, не додано належних доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні. Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу. Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України, надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги і доданих до неї документів і надати Суду докази такого надсилання. Керуючись статтями 2, 13, 73, 76, 77, 234, 287, 288, пунктом 5 частини другої статті 290, статтею 291, частиною третьою статті 292, пунктом 1 частини першої статті 293 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, - У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 02.07.2020 у справі № 918/277/20.

2. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 918/277/20 залишити без руху.

4. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

5. ОСОБА_1 надати Суду докази про направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладень, іншим учасникам справи № 918/277/20 протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді О. Банасько В. Погребняк