Постанова 4824 № 755/15969/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №755/15969/19 Головуючий у 1 інстанції: Чех Н.А. Провадження №22-ц/824/717/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 15 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про зобов`язання провести перерахунок розміру плати за централізоване опалення,- ВСТАНОВИЛА У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про зобов`язання провести перерахунок розміру плати за централізоване опалення. Просив суд зобов`язати Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» провести перерахунок розміру плати за централізоване опалення по квартирі АДРЕСА_1 , шляхом зменшення загальної суми заборгованості на суму 7886,10 грн, що складається з таких сум: 6205,97 грн - сума заборгованості за опалення МЗК, в т.ч. за 2016/2017 роки - 1974,64 грн, 2017/2018 роки - 1826,87 грн, 2018/2019 роки - 2404,46 грн; 1680,13 грн - сума помилково нарахованої заборгованості. У мотивування вимог посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з листопада 2015 року у квитанціях на оплати послуг з централізованого опалення почали здійснюватися розподіл за надання послуг за опалення безпосередньо квартири та опалення місць загального користування. Будинок АДРЕСА_1 обладнаний окремим виходом для надання послуг з опалення місць загального користування, тобто надання послуг з опалення місць загального користування здійснюється за умови окремого включення такого виходу. Починаючи з опалювального періоду 2016-2017 років включення опалення місць загального користування не здійснювалося, про що ЖЕО повідомило КП «Київенерго». Незважаючи на це, ПАТ «Київенерго» продовжив в квитанціях окремо нараховувати оплату за опалення місць загального користування, проте він оплачував тільки надання послуг з централізованого опалення кварти. У зв`язку з цим у нього сформувалася заборгованість. Він неодноразово звертався до ПАТ «Київенерго» з проханням здійснити перерахунок, на що отримував відмови. На час опалювального періоду 2018-2019 років змінився виконавець послуг - КП «Київтеплоенерго» (відповідач), до якого перейшло право вимоги щодо боргових зобов`язань споживачів перед ПАТ «Київенерго», і який також був повідомлений ЖЕО про відключення опалення місць загального користування у вказаному будинку. Однак, відповідач продовжив нараховувати кошти за опалення місць загального користування, незважаючи на те, що такі послуги не надавались. З цього питання складалися акти-претензії. Окрім того, у виставлених відповідачем рахунках з показниками лічильників по його квартирі постійно завищувалася сума за надані послуги по опаленню, яка за три роки склала 1 680,13 грн. Сума за опалення місць загального користування в будинку за період з жовтня 2016 року - березень 2017 року, жовтня 2017 року - березень 2018 року, листопада 2018 року - березень 2019 року, яка була йому нарахована згідно квитанцій до сплати, становить 6 205,97 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про зобов`язання провести перерахунок розміру плати за централізоване опаленнязадоволено частково. Зобов`язано Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» провести перерахунок розміру плати за централізоване опалення по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ), власник квартири ОСОБА_1 , в частині оплат за місця загального користування за опалювальні періоди 2016-2017 роки; 2017-2018 роки; 2018-2019 роки, згідно вимог законодавства України. Стягнуто з Комунального підприємства «Київтеплоенерго» в дохід держави судовий збір 768, 40 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідач, як надавач послуг з опалення у будинку, не має жодного відношення до опалення місць загального користування, яке відбувається за рахунок транзитних внутрішньобудинкових мереж та тепловіддачі від сусідніх приміщень. Зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відокремив опалення місць загального користування через опалювальні пристрої (пряме опалення) та непряме опалення МЗК, звідси зробив хибний висновок щодо нездійснення розрахунку непрямого опалення МЗК. Посилався на те, що суд першої інстанції мав можливість прийняти рішення про зменшення загальної суми заборгованості, однак неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов хибних висновків. Зобов'язання здійснити перерахунок не можливо виконати, оскільки чинне законодавство України не передбачає методики перерахунку у зв`язку з ненаданням послуги. КП «Київтеплоенерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якій вказало, що підставою для нарахувань витрат теплової енергії, спожитої на опалення МЗК за опалювальний період 2018/2019 була Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31 жовтня 2006 року. З грудня 2018 року всі квартири житлового будинку АДРЕСА_1 обладнано квартирними засобами обліку теплової енергії, розрахунок плати за опалення МЗК його мешканцям здійснюється відповідно до п. 2.1.3 Методики, а саме: якщо системою будинкового обліку не передбачено окремого обліку теплової енергії, спожитої на опалення МЗК, але передбачено теплолічильники в кожного споживача та загальнобудинковий комерційний облік теплоти, кількість теплової енергії на опалення МЗК з урахуванням утрат розподільчими внутрішньобудинковими трубопроводами опалення визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень. Доказів, які б засвідчували факт санкціонованого відключення МЗК від системи ЦО в період діяльності КП «Київтеплоенерго», позивачем не надано. Самовільне відключення мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги з централізованого опалення. КП «Київтеплоенерго» не є правонаступником ПАТ «Київенерго» і не несе відповідальності за зобов`язаннями, які виникли в результаті надання ПАТ «Київенерго» послуг з централізованого опалення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2011 році між позивачем ОСОБА_1 та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення квартири. З 01 грудня 2014 року між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ПАТ «Київенерго» укладено Договір про співпрацю та з 31 березня 2015 року підписано договір про надання послуг, що підтверджується листами Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» відділення «Лівобережне». У даних листах наявна інформація про відключення місць загального користування по житлових будинках, серед яких є будинок АДРЕСА_1 , по якому за опалювальні періоди 2016-2017 рр., 2017-2018 рр., 2018-2019 рр. опалення місць загального користування не було. Будинок АДРЕСА_1 обладнаний одним загальнобудинковим приладом як на опалення, так і на гарячу воду, що підтверджується відповіддю ЖЕО віж 30 березня 2018 року №110/823-Д-30/1. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг, серед іншого, відносяться послуги з постачання теплової енергії. Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживачів, серед яких: споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. За положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкцій, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такому праву відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, які їм надавалися. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та інші споживачі складали акти-претензії щодо відсутності опалення місць загального користування, направляли їх відповідачу. Місця загального користування - це місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень. Опалювані місця загального користування та допоміжні приміщення - це місця загального користування та допоміжні приміщення у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж або обладнана системою автономного теплопостачання, для яких нормується температура внутрішнього повітря. Опалюване приміщення - це приміщення у будівлі, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання та у якому забезпечується нормативна температура повітря. З наведеного вище вбачається, що обов`язок споживача оплачувати послуги виникає лише у разі отримання ним певних послуг. Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При нарахуванні плати за опалення місць загального користування у житловому будинку виконавець послуг з централізованого опалення зобов`язаний дотримуватися положень Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення. Матеріалами справи підтверджено, що послуга з опалення місць загального користування може включати в себе не лише пряме (через опалювальні пристрої) постачання теплової енергії в місця загального користування, а й послугу опалення місць загального користування шляхом підтримання температури в місцях загального користування за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КП «Київтеплоенерго» не надано належних доказів того, що опалення місць загального користування вказаного будинку у періоди 2016-2017 рр., 2017-2018 рр., 2018-2019 рр. мало місце та відбувалося за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. Не було надано і відповідного розрахунку саме такої послуги, не зазначено формул, за якими здійснюється саме такий розрахунок. При наявності підстав нарахування позивачу оплат за послугу з опалення місць загального користування, яке відбувалося за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень, при здійсненні розрахунку мають враховуватися і наступні факти: відключення опалення місць загального користування та те, що загальнобудинковий лічильник в будинку АДРЕСА_1 одночасно рахує та не розподіляє окремо кількість енергії витраченої на опалення та кількість енергії витраченої на гаряче водопостачання. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача провести перерахунок розміру плати за централізоване опалення по квартирі АДРЕСА_1 в частині оплат за місця загального користування за опалювальні періоди 2016-2017 роки; 2017-2018 роки; 2018-2019 роки, згідно вимог законодавства України. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , то останні фактично зводяться до не згоди апелянта з ухваленим рішенням суду першої інстанції та суб`єктивної його переоцінки. Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома А.А. Пікуль