Ухвала КЦС ВС № 621/449/16-ц

Ухвала 12 лютого 2021 року м. Київ справа № 621/449/16 провадження № 61-1431ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом державного підприємства «Зміївське лісове господарство» до Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області, відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, ОСОБА_1 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, рішення недійсними та їх скасування, витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У лютому 2016 року державне підприємство «Зміївське лісове господарство» (далі - ДП «Зміївське лісове господарство») звернулося до суду з зазначеним вище позовом. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2016 року для участі у справі за цим позовом, на стороні позивача, було допущено Чугуївську місцеву прокуратуру Харківської області. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, у задоволенні позову ДП «Зміївське лісове господарство» відмовлено. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано необґрунтованістю позовних вимог постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року. Позивачем, відповідно до вимог статті 60 ЦПК України 2004 року, не надано суду належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка перетинається з землями ДП «Зміївське лісове господарство». 22 січня 2021 року Харківська обласна прокуратура подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 27 січня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Ураховуючи вимоги касаційної скарги у цій справі заявнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, що визначений Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 378 грн. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, таким чином 1 378 грн*2*200%=5 512 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян