Ухвала КЦС ВС № 520/18219/18

У Х В А Л А 11 лютого 2021 року м. Київ справа № 520/18219/18 провадження № 61-1047ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Одеська міська рада, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні, скасування державної реєстрації права власності, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2018 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) звернувся до суду з позовом про витребування майна, усунення перешкод у користуванні, скасування державної реєстрації права власності. Позов обґрунтований тим, що нежитлове приміщення підвалу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради. Департамент встановив, що нежитлове приміщення підвалу вибуло із комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Надалі спірний об`єкт був відчужений, 28 березня 2018 року він зареєстрований за ОСОБА_1 . Під час реєстрації спірного приміщення за ОСОБА_1 територіальна громада м. Одеси не втратила право власності на майно, тому вважає себе законним власником нежитлового приміщення. Отже, ОСОБА_1 не є законним власником спірного майна, що позбавляє її можливості користуватися та розпоряджатися нежитловим приміщенням підвалу. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року позов задоволений. Витребувано від ОСОБА_1 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 998,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Усунено перешкоди територіальній громади м. Одеси в особі Одеської міської ради у користуванні, шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 998,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 931607651101. Скасовано записи про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 998,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -931607651101, номер запису 25462126, із закриттям розділу реєстрації права власності на нерухоме майно. Задовольнивши позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не є законним власником спірного майна, що позбавляє її можливості користуватися, розпоряджатися нежитловим приміщенням підвалу. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову в позові. Суд апеляційної інстанції зазначив, що правовідносини, щодо яких виник спір, стосуються витребування нежитлового приміщення в ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, яке вибуло з володіння територіальної громади поза її волею. Ухваливши рішення про витребування в ОСОБА_1 нежитлового приміщення, суд першої інстанції не врахував, що таке витребування майна може становити втручання у мирне володіння добросовісного набувача. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задоволення позову про витребування спірного нежитлового приміщення у особи, яка є добросовісним набувачем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, оскільки в такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, тому в задоволенні позову в частині витребування майна необхідно відмовити. Інші позовні вимоги про усунення перешкоди територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради шляхом виселення та скасування державної реєстрації, є похідними від позовних вимог про витребування спірного майна, тому також не підлягають задоволенню. У січні 2021 року Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено. Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року, провадження № 6-140цс14, від 02 вересня 2015 року, провадження № 6-1168цс15; постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, провадження № 14-208цс18, постановах Верховного Суду від 25 травня 2020 року, провадження № 61-47102св18, від 06 червня 2019 року, провадження № 61-42094св18, від 14 грудня 2020 року, провадження № 61-14738св19, від 22 жовтня 2020 року, провадження № 61-14959св19. Також, заявник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої, частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження. Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Витребувати із Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Одеська міська рада, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні, скасування державної реєстрації права власності. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 березня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко