Ухвала КЦС ВС № 359/2421/15-ц

Ухвала 10 лютого 2021 року м. Київ справа № 359/2421/15-ц провадження № 61-21541св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., учасники справи: позивач - заступник прокурораКиївської областів інтересахдержави Україна в особі КабінетуМіністрів України, Державного підприємства«Бориспільське лісовегосподарство», відповідачі: Київська обласнадержавна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу прокурора Київськоїобласті вінтересах держави Українав особіКабінету МіністрівУкраїни, Державногопідприємства «Бориспільськелісове господарство» на рішенняБориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від12 березня 2019 року та постановуКиївського апеляційногосуду від22 жовтня 2019 року, ІСТОРІЯ СПРАВИ У березні 2015 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільський лісгосп» звернувся до суду із позовом до Київської ОДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок на користь держави. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Аргументи учасників справи У грудні 2019 року прокурор Київської області вінтересах держави Українав особіКабінету МіністрівУкраїни, ДП«Бориспільське лісовегосподарство» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Щодо клопотання про участь у судовому засіданні У касаційній скарзі прокурор Київської області порушує клопотання про розгляд справи за участю прокурора Генеральної прокуратури України та сторін у справі. Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, тому в задоволенні клопотання прокурора Київської області необхідно відмовити. Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання прокурора Київської області про участь прокурора Генеральної прокуратури України та сторін у справі у судовому засіданні відмовити. Справу № 359/2421/15-ц призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Крат