Ухвала КАС ВС № 360/3296/20

УХВАЛА 16 лютого 2021 року м. Київ справа № 360/3296/20 адміністративне провадження № К/9901/36606/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №360/3296/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26 серпня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 61617992. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, у задоволені позову відмовлено. 30 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №360/3296/20. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати скаржником судового збору. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102931866203) копія ухвали суду від 11 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 16 січня 2021 року. 25 січня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги документа про сплату судового збору та платіжне доручення №821 від 18 січня 2021 року. Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку, що обґрунтовані посилання на існування обставин, які можуть свідчити про те, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, у касаційній скарзі відсутні й такі обставини не встановлені Верховним Судом з поданих матеріалів касаційної скарги. За таких обставин і правового регулювання колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті провадження в справі зазначеної категорії необхідно відмовити. Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №360/3296/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду