Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.003735
від 08.02.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 08 лютого 2021 року м. Київ справа № 1.380.2019.003735 адміністративне провадження № К/9901/34233/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.003735 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «БОР-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, УСТАНОВИВ: 14.12.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.003735. Верховний Суд ухвалою 22.12.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 22.12.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області подано уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку для касаційного оскарження. На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник вказує, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними. А саме на те, що скаржник вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №1.380.2019.003735, але ухвалою Суду від 18.09.2020 скаргу повернуто у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не було зазначено підстав касаційного оскарження судових рішень. Окрім цього, скаржник зазначає, відповідальний за супроводження справи працівник перебував у період з 21.10.2020 по 06.11.2020 на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності, тому подання повторно касаційної скарги у стислі строки було ускладнено. Також відповідач зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.03.2020 № 2000 «Про додаткові заходи із запобігання поширенню випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS - CoV-2», передбачено частковий перехід на виконання посадових обов`язків за межами адміністративної будівлі, що також ускладнено подання касаційної скарги у найкоротші терміни. Як вбачається з копієї листка непрацездатності, наданої відповідачу, 07.11.2020 мав приступити до роботи, проте касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції 09.12.2020, тобто пройшло більше місяця, доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку Суду не надано. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними, оскільки запроваджений Законом №731-ІХ механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії у встановлений законодавством строк була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Приведене у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування не підтверджено належними доказами, які б свідчили про те, що дійсно причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме ним не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення поданої касаційної скарги у цій справі та залишення без руху в третій раз поданої. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 03.02.2020, проте скаржник звертається з касаційною скаргою 09.12.2020 (через 10 місяців), що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Суд зазначає, що з часу первинного повернення касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 18.09.2020) до дня подачі вдруге касаційної скарги (09.12.2020) минуло 3 місяця. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та з метою добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги. Таким чином, враховуючи те, що наведені Головним управлінням ДПС у Львівській області підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними, а клопотання із зазначенням інших причин на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем не подано, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.003735 відмовити. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №1.380.2019.003735 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова