Постанова 4851 № 520/6181/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2021 р.Справа № 520/6181/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 27.11.2020 по справі № 520/6181/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 19.11.2020 до Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) надійшла заява в порядку 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в якій просить суд постановити ухвалу, якою визнати протиправними рішення та бездіяльність вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України по Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року по справі №520/6181/2020 в частині невиплати позивачу (стягувачу) заборгованості по результатам перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 в сумі 147542,43 грн, невизначення розумного періоду часу для такої виплати або конкретного граничного строку, невжиття всіх можливих дій для належного виконання рішення суду в розумні строки, прийняття рішення та надання відповіді заявнику неуповноваженою особою, про що вбачається з листа відповідача від 06.11.2020 вих.№2000-0216-8/88249. Також просив у разі задоволення п.3 цієї заяви про визнання протиправними рішення та бездіяльності відповідача, одночасно визначити спосіб, строки і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №520/6181/2020 в частині виплати заборгованості по результатам перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 в сумі 147 542,43 грн., а так само покласти на відповідача обов`язки щодо забезпечення виконання судового рішення, яке набуло законної сили, в цій частині (ч.1 ст.372 КАС України). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України у справі №520/6181/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що при винесенні ухвали від 27.11.2020 суд першої інстанції залишив це поза увагою та дійшов помилкового висновку, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана. При цьому суд першої інстанції не мотивував, чому і за яким критерієм він відніс справу конкретного заявника до "виняткового випадку", коли затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може бути виправданою. Звертає увагу, що заявник в заяві в порядку ст. 383 КАС України просив суд саме про визначення розумного періоду часу для виплати заборгованості по пенсії або конкретного граничного строку виконання рішення суду від 15.07.2020, однак суд протиправно ухилився від здійснення ефективного судового контролю і прийняття відповідного судового рішення. Суд першої інстанції надав невірну оцінку приписам ст.ст.23 і 116 Бюджетного кодексу України, на які послався відповідач у своєму листі від 06.11.2020 вих.№2000-0216-8/88249, та не врахував, що як у листі, так і у відзиві відповідача протиправно вказано, що "заборгованість по перерахунку згідно рішення суду до визнання протиправними та нечинними п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Судом першої інстанції та відповідачем протиправно не враховано, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року, який викладено в наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Тому відповідач, як орган державної виконавчої влади, не мав права в своїй діяльності при обранні способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду керуватись не законом, а приписами скасованої на день прийняття відповідачем рішень постанови Кабінету Міністрів України. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції на день призначення), за його заявою від 14.04.2020 року. Скасовано рішення № 3808 від 16.04.2020 відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням його вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати до моменту звільнення з роботи в органах прокуратури, в розмірі 70% від суми його місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32 (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 210%, індексації), починаючи з 01.01.2020, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", що набула чинності з 06.09.2017, в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 60%, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12), починаючи з 01.01.2020, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити, після проведення вищевказаного перерахунку пенсії, ОСОБА_1 одноразово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 01.01.2020 до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківський області щодо неповного розгляду звернення, не вирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень за зверненням ОСОБА_1 в порядку Закону України "Про звернення громадян" від 14.04.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020, подане в порядку Закону України "Про звернення громадян", в повному обсязі всіх поставлених в ньому питань. В решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 520/6181/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуто, у зв`язку з чим рішення суду набрало законної сили 14.09.2020. Учасниками справи не заперечується, що пенсію перераховано з 01.01.2020 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по справі №520/6181/2020, враховуючи довідку про нараховану заробітну плату за лютий 2017 року від 23.01.2018 №18-32 та довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, які видані прокуратурою Харківської області від 16.03.2020 № 18-221. За результатом перерахунку, по виконанню судових рішень, розмір пенсії з 01.01.2020 складає 33439,96 грн (47771,36 грн х70%). На звернення позивача відділом з питань виплати пенсій № 26 управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду м. Харкова від 15.07.2020 по справі № 520/6181/2020, було надано інформацію такого змісту: "сума боргу за рішенням Харківського окружного адміністративною суду м. Харкова від 15.07.2020 по справі № 520/6181/2020 за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 становить - 7542,43 грн. З грудня 2020 року виплата пенсії буде провадитись в розмірі 33439,95 грн з врахуванням доплати пенсії по перерахунку за рішенням суду від 15.07.2020 № 520/6181/2020 за період з 14.09.2020 по 30.11.2020 у сумі 44904,22 грн. Заборгованість по перерахунку згідно рішення суду до визнання протиправними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Оскільки бюджетні асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України на 2020 рік не збільшувалися, виплата пенсій здійснюється з урахуванням пп. 20 та 1- 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України в межах бюджетних призначень. Таким чином, заборгованість згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі № 520/6181/2020 буде виплачена при належному фінансуванні". Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати заборгованості за результатам перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 в сумі 147542,43 грн на виконання рішення суду, позивач в порядку статті 383 КАС України звернувся до суду. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним. Також суд першої інстанції виснував, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині визначення способу, строків і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №520/6181/2020, оскільки дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично пов`язана із зміною суті резолютивної частини рішення суду, адже з неї випливає наявність нових позовних вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи. Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без задоволення заяви позивача з огляду на таке. Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). З огляду на матеріали справи, позивач у цій справі звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати протиправними рішення та бездіяльність вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України по Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №520/6181/2020 в частині невиплати позивачу (стягувачу) заборгованості по результатам перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 в сумі 147542,43 грн, а також визначити спосіб, строки і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №520/6181/2020 в частині виплати заборгованості по результатам перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 13.09.2020 в сумі 147 542,43 грн. Тобто, позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо застосування останнім заходів, передбачених ст. 383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду) та ст. 378 (встановлення способу і порядку виконання судового рішення). Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Як зазначено у ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України). Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч.5 ст.383 КАС України). Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті з-поміж процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, такого виду судового контролю як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України), так і окремо такого процесуального правового інституту як зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України). Законодавець, розмежовуючи види процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них. Такий правовий висновок щодо виокремлення у окремі статті видів процесуального контролю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 по справі №556/2081/17. Окрім того, приписами ст.383 та ст. 378 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, отримавши заяву позивача про визнання протиправними бездіяльності та дій вчинених ГУПФУ в Харківській області - відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі № 520/6181/20 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, прийняв до розгляду заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України, одночасно розглянувши її без з`ясування відповідності заяви як вимогам статті 383 КАС України, так і статті 378 КАС України. Тобто, судом першої інстанції розглянуто подану заяву позивача в порядку ст.ст. 378, 383 КАС України сумісно. Колегія суддів зауважує, що як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції судом першої інстанції фактично розглядалася та вирішувалася заява позивача в порядку ст.ст.378, 383 КАС України сумісно, не зважаючи на те, що приписами вказаних статей КАС України передбачено різні процедури розгляду заяв та різні правові наслідки за наслідками розгляду таких заяв відповідно до вказаних норм КАС України. Відповідно з урахуванням наведеного, заяви подані в порядку ст.ст.378, 383 КАС України не можуть розглядатися та вирішуватися судом першої інстанції сумісно, оскільки такі види процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, мають розглядатися та вирішуватися останнім окремо, з ухваленням окремих судових рішень за наслідками розгляду таких заяв, що не було враховано судом першої інстанції в даній справі. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч.ч.2-4 ст.383 КАС України вбачається, що до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду висуваються наведеними нормами певні вимоги і в разі невідповідності такої заяви цим вимогам ця заява підлягає поверненню заявнику. Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, судом першої інстанції помилково вирішено про відповідність поданої заяви позивача вимогам наведених вище норм КАС України. Так, положення ч. 2 ст. 383 КАС України, визначаючи вимоги до заяви про визнання протиправною бездіяльності, вказують, що остання має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (п.7) та інформацію про хід виконавчого провадження (п.8). Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому ст.383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а. Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, що судом першої інстанції не було враховано під час вирішення питання про відповідність вказаної заяви вимогам ст. 383 КАС України. Таким чином, з огляду на вказане вище, враховуючи неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з направленням даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, всі інші доводи по суті спору не впливають на вирішення даної справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі № 520/6181/2020 скасувати. Справу № 520/6181/2020 направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 16.02.2021.